Масове блокування банківських карток, на які надходить зарплата, пенсія чи соціальні виплати, стало для боржників буденністю. Після постанови виконавця банк «морозить» рахунок, списує кошти, а людина фізично не може розрахуватися в магазині чи оплатити оренду житла. Водночас закон усе ж ставить межу: із зарплати не можна забрати «все до копійки», а мінімальний дохід має бути захищений. Далі — як це працює за Законом «Про виконавче провадження» і що реально може зробити боржник.
Коли і як арештовують картки та рахунки
Після відкриття виконавчого провадження державний або приватний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках у банках. Для цього він виносить постанову про арешт коштів боржника і надсилає її в банки, де відкриті рахунки.
Банк отримує постанову і зобов’язаний її виконати, якщо рахунок — звичайний поточний. Це стосується й тих рахунків, куди надходить зарплата, пенсія, стипендія чи соціальні виплати. Нацбанк прямо пояснював, що банк не аналізує природу кожного надходження — він бачить лише рахунок і суму, а не «тип» кожної гривні.
Далі виконавець на підставі Закону «Про виконавче провадження» дає банку окремі розпорядження про списання коштів у межах виконавчого документа. Якщо боргу багато, арешт може «висіти» місяцями та «з’їдати» всі надходження, поки не спрацюють законні обмеження щодо розміру відрахувань.
Що говорить закон про відрахування із зарплати
Ключова норма — стаття 70 Закону «Про виконавче провадження». Вона встановлює «стелю» відрахувань із зарплати та інших доходів боржника:
- загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати не може перевищувати 50 % зарплати, що належить до виплати працівникові (тобто після податків і ЄСВ);
- у випадку стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або смертю, — обмеження підвищується до 70 %;
- у багатьох ситуаціях для «звичайних» боргів (кредити, комунальні платежі тощо) застосовують відрахування 20 % із заробітної плати за одним виконавчим документом та до 50 % — при кількох документах.
Верховний Суд і Мін’юст у роз’ясненнях наголошують:
- стягнення із зарплати застосовується якщо немає іншого майна або його недостатньо, а також для рішень про періодичні платежі (алімент, регулярні компенсації тощо);
- відрахування робить роботодавець, а не банк, саме на стадії нарахування та виплати зарплати.
Отже, мінімальний захист виглядає так: після усіх відрахувань у людини має залишитися не менше 50 % чистої зарплати (або 30 %, якщо йдеться про аліменти чи подібні виняткові випадки). Будь-які схеми, які фактично забирають більше, суперечать закону.
Чи можуть арештувати саме зарплатний або «соціальний» рахунок
Коротка відповідь неприємна, але чесна: так, можуть, якщо рахунок — звичайний поточний. Закон прямо не забороняє накладати арешт на «зарплатні» чи «соціальні» рахунки; це підтверджує і судова практика Верховного Суду.
Водночас є важливий нюанс, закріплений у банківських правилах і позиції НБУ:
- банк може відкрити окремий поточний рахунок виключно для зарахування зарплати, пенсії, стипендії, соціальної допомоги та інших цільових виплат;
- якщо такий рахунок має спеціальний режим використання (чітко зазначений у договорі та позначений у банківській системі), банк повертає постанову виконавця без виконання, тобто не накладає арешт саме на цільові кошти.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду висловилася, що не можна повторно звертати стягнення на зарплату, яка вже пройшла через відрахування за виконавчим документом. Якщо із зарплати вже утримали, наприклад, 20 %, то накладення арешту на решту суми на рахунку й «зняття» її банком означатиме фактичне порушення 50-відсоткового ліміту. Суд прямо назвав це неприпустимим.
Тобто:
- сам факт арешту «зарплатного» карткового рахунку можливий;
- але виконавець і банк повинні дотримуватися лімітів, а цільові рахунки зі спеціальним режимом можуть мати окремий захист.
Як реально захистити мінімальний дохід: покроково
Крок 1. З’ясувати, на який рахунок накладено арешт і що на нього надходить
Потрібно в банку отримати інформацію: який саме рахунок арештований, який його тип (звичайний поточний чи спеціальний зарплатний/соцрахунок) і які надходження банк ідентифікує як зарплату, пенсію чи соціальну допомогу (наприклад, за призначенням платежу).
Якщо рахунок — спеціальний для цільових виплат, банк має право повернути постанову виконавця без виконання й зняти арешт. Якщо ні — далі працюємо з виконавцем і роботодавцем.
Крок 2. Перевірити відрахування із зарплати
Важливо, скільки саме утримують «на вході»:
- якщо роботодавець відраховує із зарплати до 20 % за одним виконавчим документом, а при кількох — загалом до 50 %, це відповідає ст. 70 Закону;
- якщо сума утримань перевищує 50 % (або 70 % у «аліментних»/виняткових випадках), варто одразу письмово звернутися до бухгалтера/директора з вимогою привести відрахування у відповідність до закону.
Відрахування здійснюють із суми після податків і ЄСВ — на це також є пряме роз’яснення Мін’юсту та територіальних управлінь.
Крок 3. Звернутися до виконавця про зняття/обмеження арешту з зарплатних коштів
Якщо на рахунок, куди заходить зарплата, накладено арешт і банк блокує всю суму, варто подати до виконавця заяву з доказами, що:
- кошти на цьому рахунку — переважно зарплата, пенсія, стипендія або соціальна допомога (довідка з роботи, виписка з банку, копія договору зарплатного проекту тощо);
- роботодавець уже здійснює відрахування в межах, передбачених ст. 70 Закону.
Закон і практика Мін’юсту дозволяють виконавцю самостійно зняти арешт з частини коштів або з рахунку, якщо є документальне підтвердження, що ці гроші вже охоплені механізмом відрахувань із зарплати чи мають цільове соціальне призначення.
У заяві варто прямо посилатися на ст. 68 і 70 Закону «Про виконавче провадження» (стягнення на зарплату — як окремий інструмент, що має свої межі), а також на позицію Верховного Суду щодо недопустимості повторного стягнення із уже «очищеної» зарплати.
Крок 4. Відкриття та позначення спеціального рахунку
Якщо банк досі використовує для зарплати звичайний поточний рахунок, доцільно звернутися із заявою:
- про відкриття окремого рахунку для зарахування виключно зарплати/соціальних виплат;
- або про зміну режиму існуючого рахунку, якщо банк це допускає в рамках Інструкції НБУ.
Після цього банк зобов’язаний застосовувати до такого рахунку режим, передбачений для цільових виплат. У низці роз’яснень (зокрема й правозахисних організацій) прямо зазначається, що у разі спеціального рахунку банк може повертати постанови виконавця без виконання.
Крок 5. Скарги та суд
Якщо виконавець ігнорує ваші заяви, арешт на зарплатні кошти не знімає, а фактичні відрахування перевищують 50/70 %, залишається два інструменти:
- скарга до вищестоящого органу Мін’юсту (для державних виконавців) чи до Міністерства юстиції щодо дій приватного виконавця;
- адміністративний позов до суду про визнання дій/бездіяльності виконавця протиправними та зобов’язання зняти арешт або привести розмір відрахувань у відповідність до закону.
На практиці поєднання грамотно оформлених заяв до виконавця, роботодавця й банку дає шанс повернути хоча б частину коштів «у вільний доступ» і привести відрахування до законних меж, щоб сім’я боржника не залишилася без мінімального доходу.
Як «Центр Правової Допомоги» допомагає захистити зарплату та мінімальний дохід
Юристи «Центру Правової Допомоги» супроводжують клієнтів у спорах із виконавцями, банками та роботодавцями, коли через арешт карток і рахунків люди фактично залишаються без засобів до існування. Команда аналізує постанови й матеріали виконавчого провадження, перевіряє законність накладення арешту, готує заяви про зняття або обмеження арешту із зарплатних коштів, вимоги до роботодавця щодо дотримання 50-відсоткового ліміту відрахувань, скарги до Мін’юсту та процесуальні документи до суду. Якщо ваші картки заблоковані, а вся зарплата «зникає» у виконавчому провадженні, зверніться до «Центру Правової Допомоги» — юристи допоможуть захистити мінімальний дохід у межах закону й вибудувати стратегію поступового погашення боргу без повного фінансового паралічу.
