Для бізнесу бронювання працівників — це не «лазівка від мобілізації», а інструмент, який держава дає тим, хто реально тримає економіку, оборонні ланцюжки та критичну інфраструктуру. Водночас правила постійно змінюються: стаття 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядок, затверджений постановою КМУ №76 від 27.01.2023 (зі змінами), плюс нові електронні процедури через портал Дія й окремі ліміти на кількість заброньованих працівників. Якщо компанія хоче зберегти ключових людей і не отримати претензії від ТЦК та СП — треба працювати строго в межах цих норм.
Хто і кого може бронювати
Базове правило: бронювання — це відстрочка від призову для конкретних військовозобов’язаних працівників, які працюють у визначених законом суб’єктах. Окремо «забронювати людину» без реального місця роботи й підстав закон не дозволяє.
Станом на кінець 2025 року бронювати військовозобов’язаних можуть:
- органи державної влади, інші державні установи та органи місцевого самоврядування;
- підприємства, установи, організації, на які покладені мобілізаційні завдання (замовлення) або які визнані критично важливими для економіки й оборони;
- підприємства, що виробляють товари/послуги для Збройних Сил та інших силових структур (оборона, зв’язок, енергетика, транспорт, фінансова система тощо);
- резиденти Дія.City, які отримали статус критично важливого підприємства.
ФОП, навіть великий, забронювати працівників не може — право бронювання прив’язане до статусу юрособи чи органу.
Кого саме можна подавати на бронювання:
- тільки військовозобов’язаних (із військово-обліковим документом та взяттям на облік);
- штатних працівників за трудовим договором (у тому числі сумісників, якщо трудові відносини формально оформлені);
- тих, без кого компанія реально не зможе виконувати мобзавдання чи критично важливі функції.
Бронювання не «прикриває» чоловіків, які вже в розшуку за ухиленням від військового обліку чи мобілізації: якщо особа порушує закон, відстрочка не звільняє від відповідальності.
Критично важливе підприємство, зарплатні критерії та ліміт 50%
Щоб бронювати працівників, бізнес у більшості випадків має підтвердити статус критично важливого підприємства (КВП). Порядок і критерії затверджено тією ж постановою КМУ №76 з численними змінами.
Ключові орієнтири для КВП (спрощено):
- внесок у бюджет і валютні надходження (обсяги сплачених податків, експорт);
- важливість для оборони, енергетики, логістики, зв’язку, медицини, фінансової системи;
- відсутність суттєвих податкових боргів (або їх контрольований рівень);
- офіційна середня зарплата військовозобов’язаних працівників, яких бронюють, не нижча визначеного порогу (у більшості версій критеріїв — не менше 20 000 грн, за винятком державних і комунальних підприємств).
Важливий момент для HR і власників:
- базовий ліміт бронювання для КВП — до 50% військовозобов’язаних працівників;
- підвищення ліміту (до 100%) можливе лише для окремих категорій — передусім оборонно-промислового комплексу, критичної енергетики та інших визначених урядом секторів, за рішенням Міноборони.
Тобто «забронювати всіх чоловіків» бізнес у загальному випадку не може. Доведеться чесно визначити ядро команди, без якого компанія дійсно не зможе виконувати критичні функції.
Як проходить бронювання через Дію: базовий алгоритм для компанії
Після ухвалення постанови КМУ №1332 від 22.11.2024 бронювання поступово перевели в цифровий формат. Станом на 2025 рік для більшості підприємств базовий канал — портал Дія (з окремими винятками для силових структур і спецслужб, де діють спеціальні процедури).
Схематично процес для компанії виглядає так:
- Підтвердження статусу КВП або наявності мобзавдань
Компанія подає пакет документів до органу, який має повноваження визначати критичність (Мінекономіки чи галузеве відомство). Без цього бронювання працівників буде заблоковано або швидко анульовано. - Підготовка списків працівників
Уповноважена особа (зазвичай HR/юрист) формує список військовозобов’язаних працівників, яких пропонують до бронювання, із зазначенням: ПІБ, РНОКПП, військово-облікових даних, посади, середньої зарплати, обґрунтування критичності кожного фахівця. - Подання заяви через Дію
Заява подається в електронній формі через кабінет на порталі Дія. Після опрацювання компанія отримує результат зі статусами щодо кожного працівника: «заброньовано», «відмовлено» (з поясненням) або «не підлягає бронюванню». - Оформлення відстрочки й фіксація в ТЦК та СП
Дані про заброньованих працівників потрапляють до відповідних ТЦК та СП — як державних установ у системі Міноборони, що ведуть військовий облік. Працівник може перевірити статус у застосунку Резерв+ та сформувати цифровий військово-обліковий документ. - Контроль строків дії бронювання
Відстрочка завжди обмежена в часі (постанови КМУ встановлювали граничні дати, наприклад 28.02.2025 із продовженням до 31.03.2025 під час переходу на новий порядок). Бізнесу потрібно планувати завчасне «перебронювання», інакше працівник автоматично втрачає захист.
Важливо пам’ятати: заброньований працівник не «зникає» для держави. ТЦК та СП можуть викликати його для уточнення облікових даних, проходження ВЛК чи інших дій, якщо це передбачено законом; бронювання дає саме відстрочку від призову під час мобілізації, а не повне звільнення від військового обов’язку.
Типові помилки бізнесу при бронюванні та як їх уникнути
Частина відмов і анулювань бронювання — наслідок не стільки «жорсткої позиції держави», скільки помилок самих компаній. За аналітикою профільних видань та роз’яснень Мінекономіки можна виділити кілька найбільш поширених проблем.
Найтиповіші помилки:
- Формальний підхід до статусу КВП. Підприємство не підтримує критерії (зарплата, податки, борги), але продовжує подавати списки як «критично важливе». Під час перевірок такий статус скасовують, а бронювання анулюють.
- Спроба бронювати «всіх підряд». Подання максимальної кількості військовозобов’язаних без реального обґрунтування, чому саме ці люди критичні. Це привертає увагу й підвищує ризик як відмов, так і позапланових перевірок.
- Некоректні або застарілі військово-облікові дані. Проблеми зі строками, категорією придатності, невідповідність даних у ТЦК та СП і в списках підприємства — підстава для відмови чи анулювання.
- Неврахування строків дії бронювання. Компанія не стежить за кінцевими датами, не встигає подати нові списки після змін у порядку, і працівники «випадають» із захисту.
- Спроби використати бронь для «проблемних» працівників. Якщо щодо людини вже є адміністративні матеріали за порушення правил військового обліку або вона перебуває в розшуку, бронювання не рятує від відповідальності й може викликати додаткові питання до роботодавця.
Щоб мінімізувати ризики, компаніям варто вибудовувати бронювання як постійний процес: вести в актуальному стані військовий облік, слідкувати за оновленнями порядку, мати внутрішній регламент взаємодії HR, юристів і бухгалтерії, а складні кейси (наприклад, сумісництво, дистанційна робота, порушення обліку в минулому) проговорювати з юристом до подачі через Дію.
У ситуації, коли бізнесу потрібно зберегти ключових спеціалістів і при цьому не порушити вимоги мобілізаційного законодавства, допомагає системний юридичний супровід. Юристи «Центру Правової Допомоги» аналізують, чи реально компанія відповідає критеріям критично важливого підприємства, допомагають підготувати документи для підтвердження статусу, сформувати коректні списки на бронювання, супроводжують подачу через Дію, комунікацію з Мінекономіки та ТЦК та СП, а у випадку відмов або анулювання — готують обґрунтовані скарги та оскарження. Якщо ваша компанія хоче законно захистити ключових працівників і не ризикувати штрафами та кримінальними наслідками, зверніться до «Центру Правової Допомоги» — команда фахівців допоможе вибудувати процедуру бронювання відповідно до актуальних вимог держави.
