Насильство в сім'ї — це не «особиста справа», а правопорушення, за яке передбачена конкретна відповідальність. Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII від 7 грудня 2017 року закріплює два основні інструменти швидкого захисту: терміновий заборонний припис, який видає поліція, та обмежувальний припис, який видає суд. Знати різницю між ними і розуміти, як їх отримати, — важливо не лише у кризовий момент, а й заздалегідь.
Куди звертатися у випадку домашнього насильства
Перший крок — виклик поліції на місце події або звернення до найближчого відділення Національної поліції. Поліція не лише фіксує факт насильства і складає адміністративний протокол, а й може одразу виносити терміновий заборонний припис без судового рішення.
Паралельно або після цього можна звернутись до:
- центрів соціальних служб або мобільних бригад соціально-психологічної допомоги (є у кожній громаді)
- притулків і кризових центрів для постраждалих (адреси надає місцева соціальна служба)
- безоплатної правової допомоги через найближчий центр БВПД або телефоном 0 800 213 103
- прокуратури або слідчих підрозділів — якщо йдеться про тяжкі тілесні ушкодження чи сексуальне насильство
Якщо насильство вчиняє не член сім'ї, а колишній партнер, і між ними є або були близькі стосунки — Закон поширюється й на ці ситуації.
Що таке терміновий заборонний припис і як його отримати
Терміновий заборонний припис — це поліцейський захід екстреного реагування, спрямований на негайне припинення насильства. Він виноситься, якщо існує безпосередня загроза життю або здоров'ю постраждалої особи.
Поліція може видати припис як за заявою постраждалої особи, так і за власною ініціативою — після проведення оцінки ризиків. Припис зобов'язує кривдника:
- залишити місце проживання постраждалої особи (незалежно від права власності на житло)
- не входити і не перебувати в цьому місці
- не контактувати з постраждалою особою жодним способом
Термін дії — до 10 діб. Якщо кривдника взяли під варту або суд призначив адміністративний арешт, дія припису припиняється достроково. Поліція зобов'язана вручити припис кривднику, а його копію — постраждалій особі.
Як правильно зафіксувати докази насильства
Доказова база вирішує долю справи — і при розгляді адміністративного протоколу, і при зверненні до суду за обмежувальним приписом. Що варто зібрати:
- медичні документи: довідки, виписки, висновки про зафіксовані травми — з лікарні, травмпункту, сімейного лікаря
- показання свідків: сусіди, родичі, колеги — ті, хто бачив наслідки або чув, що відбувається
- фото- і відеозаписи: сліди побоїв, пошкоджені речі, зламані замки
- скриншоти переписки, погрозливих повідомлень, дзвінків
- раніше складені поліцейські протоколи або виписки про виклики поліції на адресу
- відомості про наявні термінові заборонні приписи щодо кривдника
Суд при розгляді заяви про обмежувальний припис оцінює не лише факт конкретного епізоду, а й ризик повторення насильства. Тому чим більше підтверджень систематичності ситуації — тим більше шансів отримати захист.
Яка відповідальність передбачена для кривдника
Відповідальність залежить від тяжкості діяння:
- адміністративна відповідальність за статтею 173-2 КУпАП: штраф, громадські роботи або адміністративний арешт до 15 діб — за сам факт домашнього насильства
- кримінальна відповідальність за статтею 126-1 КК: громадські роботи від 150 до 240 годин, арешт до 6 місяців, обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 2 років — за систематичне насильство або якщо діяння завдало істотної шкоди
- більш тяжкі статті КК: стаття 125 (легкі тілесні ушкодження), стаття 121 (тяжкі тілесні ушкодження — до 8 років) — якщо кваліфікація дозволяє
Окремо: за невиконання термінового заборонного припису — адміністративна відповідальність за тією самою статтею 173-2 КУпАП. За невиконання обмежувального припису (судового) — вже кримінальна відповідальність за статтею 390-1 КК: арешт до 6 місяців або обмеження волі до 2 років.
Як отримати обмежувальний припис через суд
Обмежувальний припис — це судовий документ, який можна отримати вже після першого випадку насильства, не чекаючи вироку. Заяву подають до суду за місцем проживання постраждалої особи. Судовий збір при цьому не сплачується.
Заяву може подати:
- постраждала особа або її представник
- у разі насильства щодо дитини — батьки, законні представники, родичі або орган опіки
- у разі насильства щодо недієздатної особи — опікун або орган опіки
Суд розглядає заяву і приймає рішення на підставі оцінки ризиків повторного насильства. Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2023 року у справі №531/352/22 підтвердив: відсутність вироку чи оголошеної підозри не є підставою для відмови у видачі обмежувального припису.
Обмежувальний припис видається строком від 1 до 6 місяців. Він може передбачати заборону перебувати в місці спільного проживання, наближатися до місця роботи або навчання постраждалої особи, обмеження спілкування з дитиною, заборону будь-яких контактів — особистих і через треті особи. Після закінчення строку суд може продовжити припис ще на строк до 6 місяців.
Якщо ви або хтось з ваших близьких опинився в ситуації домашнього насильства, юристи по кримінальному праву Центру Правової Допомоги допоможуть скласти заяву про видачу обмежувального припису, підготувати доказову базу та забезпечити правовий супровід у суді — щоб захист не залишався лише на папері.
