Після розлучення кредит нікуди не зникає, навіть якщо подружжя “домовилося усно”. Для банку головне, хто підписав кредитний договір і хто зазначений співпозичальником або поручителем. А от між колишнім подружжям борг може бути визнаний спільним, якщо доведено, що гроші бралися і витрачалися в інтересах сім’ї. Нижче розбираємо, як це працює і що робити, коли один із колишніх партнерів відмовляється брати участь у погашенні.
Чи вважається кредит спільним боргом подружжя
Кредит може бути спільним боргом, але не автоматично лише тому, що його оформлено під час шлюбу. Суд зазвичай оцінює дві ключові речі: чи кредит був отриманий в інтересах сім’ї і чи сім’я реально отримала вигоду від цих коштів або майна.
На практиці найчастіше визнають “сімейним” боргом кредити, які пішли на потреби сім’ї. Орієнтири виглядають так:
- кредит на купівлю житла, авто, ремонти, меблі, побутову техніку для спільного користування;
- кредит на лікування чи навчання дитини, оплату спільних витрат сім’ї;
- кредит, яким погашали попередні сімейні борги або утримували сім’ю, коли один із подружжя тимчасово не мав доходів.
Це не означає, що будь-яка “кредитка” автоматично стає спільною. Якщо кошти витрачалися на особисті потреби одного з подружжя, азартні ігри, подарунки третім особам або приховані покупки, другий з батьків може заперечувати спільність боргу і вимагати доказів.
Коли банк може вимагати оплату лише від одного з колишнього подружжя
Банк діє за кредитним договором, а не за домовленостями після розлучення. Тому часто трапляється ситуація: суд ділить борг “між двома”, але банк продовжує вимагати платіж лише від того, хто є позичальником у договорі.
Банк зазвичай має право вимагати оплату від однієї особи, якщо:
- кредит оформлено на одного з подружжя, а другий не є співпозичальником і не підписував договір;
- інший з подружжя є поручителем, але за умовами договору банк спочатку звертається до позичальника або одразу має право вимагати від поручителя, залежно від конструкції договору;
- кредит є солідарним для співпозичальників, і банк може обрати, з кого стягувати в першу чергу.
Розлучення саме по собі не змінює сторони кредитного договору. Якщо ви хочете, щоб банк офіційно “переписав” борг або змінив позичальника, зазвичай потрібна згода банку і підписання нових документів, і банк далеко не завжди на це погоджується.
Що робити, якщо колишній партнер відмовляється ділити борг
Почніть з того, що відокремте дві задачі: не допустити прострочення перед банком і зафіксувати свою позицію для подальшого стягнення частки з колишнього партнера. Навіть якщо ви впевнені, що борг спільний, прострочення створює штрафи, погіршує кредитну історію і спрощує банку стягнення.
Зазвичай працює такий практичний план:
- зберіть документи по кредиту: договір, графік, виписки, чеки, підтвердження оплати, листування з банком;
- зберіть докази “сімейності” витрат: договір купівлі, накладні, чеки на ремонт, підтвердження навчання чи лікування, фото і документи на майно, яке купували за кредитні кошти;
- письмово запропонуйте колишньому партнеру узгодити порядок погашення і компенсації, щоб потім показати суду вашу добросовісність;
- якщо ви змушені платити самі, фіксуйте кожен платіж і зберігайте підтвердження, бо це база для вимоги компенсації.
Ці кроки зменшують ризик “все на словах”. Коли ви приходите з фактами, суду значно простіше визначити, яка частина боргу є спільною і хто має компенсувати платежі.
Як через суд визначити справедливий розподіл кредиту між подружжям
Судовий механізм найчастіше виглядає так: у межах спору про поділ майна подружжя або окремого позову сторони просять врахувати боргові зобов’язання і розподілити їх. Важливо розуміти, що суд зазвичай вирішує питання між колишнім подружжям, а не “переписує” кредит на іншу особу без волі банку.
У суді зазвичай вирішуються такі питання:
- чи був кредит отриманий і використаний в інтересах сім’ї;
- яку частину боргу визнати спільною, а яку особистою;
- чи потрібно компенсувати одному з подружжя вже сплачені платежі після розірвання шлюбу;
- як співвіднести борг із майном, придбаним за кредитні кошти, щоб розподіл був пропорційним і логічним.
Підготуйтеся до того, що доказування має значення. Якщо ви стверджуєте, що кредит сімейний, покажіть, куди пішли гроші і чому це було саме для сім’ї. Якщо ви заперечуєте, доведіть, що витрати були особистими і другий з подружжя не отримав вигоди.
У підсумку правило просте: перед банком відповідає той, хто є стороною кредитного договору, а справедливий розподіл тягаря між колишнім подружжям часто вирішується через суд і компенсації. Чим раніше ви зберете документи і зафіксуєте платежі, тим менше шансів, що борг повністю “повісять” на одного.
Юристи «Центру Правової Допомоги» допомагають проаналізувати кредитний договір і сімейні обставини, зібрати докази використання коштів в інтересах сім’ї, підготувати вимоги до колишнього партнера, провести переговори з банком, а за потреби подати позов і супроводжувати справу в суді до рішення про справедливий розподіл кредитного навантаження.
