Незаконна порубка лісу тягне не один універсальний вид відповідальності. Усе залежить від масштабу шкоди, місця вирубки, повторності дій і того, чи йдеться лише про порушення правил, чи вже про заподіяння істотної шкоди довкіллю. Саме тому для громади важливо не просто повідомити про вирубку, а правильно зафіксувати факт порушення і домогтися належної правової кваліфікації.
Яке покарання передбачене за незаконну порубку лісу
За адміністративною статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконна порубка, пошкодження дерев і чагарників, а також перевезення чи зберігання незаконно зрубаних дерев тягнуть штраф для громадян від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для посадових осіб — від 150 до 300. Якщо таке порушення вчинене повторно протягом року, штрафи зростають до 60–90 неоподатковуваних мінімумів для громадян і до 600–900 — для посадових осіб.
Кримінальна відповідальність настає за статтею 246 Кримінального кодексу України, коли незаконна порубка, перевезення, зберігання або збут незаконно зрубаних дерев заподіяли істотну шкоду. За це передбачені штраф, пробаційний нагляд, обмеження волі або позбавлення волі до трьох років. За повторність або змову групи осіб санкція зростає до трьох-п’яти років обмеження чи позбавлення волі, а за тяжкі наслідки — до п’яти-семи років позбавлення волі.
Коли настає адміністративна, а коли кримінальна відповідальність
Практична межа між адміністративною і кримінальною справою проходить не за назвою порушення, а за наслідками. Якщо йдеться про незаконну порубку без доведеної істотної шкоди, зазвичай застосовують статтю 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо ж шкода є істотною, працює вже стаття 246 Кримінального кодексу України.
Кримінальний кодекс окремо пояснює, що істотною шкодою для статті 246 вважається шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана довкіллю в частині охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Тяжкими наслідками для цієї статті вважаються наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум. Тобто ключове питання тут не лише у факті спиляних дерев, а в установленому розмірі шкоди та впливі на довкілля.
Як громаді зафіксувати факт вирубки та розмір шкоди
Перший крок для громади — одразу подати заяву до поліції про кримінальне правопорушення і вимагати документ, що підтверджує її прийняття та реєстрацію. Заявник має право отримати такий документ, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань і подати речі та документи на підтвердження заяви. Це означає, що фото, відео, координати місця, контакти свідків, відомості про техніку, номери машин і свіжі пні потрібно збирати з першого дня, а не чекати, поки це зробить слідчий.
Паралельно варто повідомити державну лісову охорону, оскільки її посадові особи мають право складати протоколи за статтями 63–70 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а стаття 65 входить до цього переліку. Для самої громади це важливо, бо навіть якщо кримінальна кваліфікація ще не визначена, адміністративні матеріали і первинний огляд місця можуть стати важливими доказами у майбутній справі.
Розмір шкоди не визначають "на око". Його обчислюють за офіційними таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 665, а для частини територій природно-заповідного фонду діють спеціальні такси, затверджені постановою № 575. Тому громаді важливо не лише сфотографувати вирубку, а й домогтися, щоб уповноважені фахівці зафіксували кількість дерев, їх параметри, місце вирубки та правовий статус території, бо саме від цього залежить і сума шкоди, і вид відповідальності.
Які права має громада як потерпіла сторона
Не кожен мешканець автоматично стає потерпілим у кримінальному провадженні лише тому, що вирубка зачепила інтереси села чи міста. За Кримінальним процесуальним кодексом потерпілим може бути фізична особа, якій завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій завдано майнової шкоди. Тому коли йдеться про комунальний ліс, землю чи інше майно громади, потерпілою стороною зазвичай виступає рада або комунальне підприємство, якщо саме їм заподіяно майнову шкоду.
Закон про місцеве самоврядування прямо говорить, що сільські, селищні та міські ради представляють відповідні територіальні громади, а права суб’єкта комунальної власності від імені та в інтересах громади здійснюють саме відповідні ради. Крім того, рада може бути позивачем у суді, якщо це потрібно для реалізації її повноважень. Це і є правова база, яка дозволяє громаді не просто "просити розібратися", а входити у справу як сторона, що захищає комунальний інтерес.
Окремо громада може заявити цивільний позов у межах кримінального провадження. Цивільним позивачем може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а її права виникають з моменту подання позовної заяви. Це важливо, бо дає змогу не відкладати питання відшкодування збитків на потім, а ставити його в тій самій справі, де встановлюють факт незаконної вирубки.
Що робити, якщо розслідування закрили або не проводять належно
Якщо слідчий або дізнавач закрив кримінальне провадження, копію постанови мають надіслати заявнику і потерпілому. Прокурор має право скасувати таку постанову через її незаконність або необґрунтованість, а заявник чи потерпілий можуть подати скаргу прокурору протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Окремо рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржене слідчому судді.
Якщо провадження формально не закрили, але розслідування фактично стоїть на місці, потерпілий має право подавати докази, отримувати документ про прийняття заяви, оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого чи прокурора, а кримінальне провадження загалом має відбуватися у розумні строки. На практиці це означає, що бездіяльність не потрібно просто терпіти. Її треба окремо оскаржувати і письмово фіксувати, які саме слідчі дії не проводяться.
Шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі. Тому для громади мета справи не зводиться лише до покарання винних. Не менш важливо домогтися встановлення суми збитків і реального стягнення коштів, якщо вирубка зачепила комунальне майно, лісовий фонд або інші ресурси громади.
Юристи «Центру Правової Допомоги» допомагають громадам і їхнім представникам правильно зафіксувати факт незаконної вирубки, добитися визнання потерпілої сторони у провадженні, оскаржити закриття справи та заявити вимоги про відшкодування збитків.
