Ринок NFT активно розвивається, і разом із ним множаться непорозуміння щодо того, що саме купується під час придбання токена. Багато покупців щиро вірять, що отримують право на зображення, музику або відео, до якого прив'язаний токен. Насправді це майже ніколи не так — а юридичний розрив між правом власності на токен і авторськими правами на твір стає джерелом численних конфліктів: від неможливості комерційно використати придбане зображення до судових претензій з боку справжніх правовласників.
Чи дорівнює токен праву на сам твір
Ні. Це принциповий момент, на якому й будується більшість помилок покупців NFT.
NFT — це унікальний запис у блокчейні, що посвідчує право власності на певний цифровий об'єкт або, у кращому разі, право вимоги щодо нього. Сам твір — зображення, музичний файл, відео — зберігається не в блокчейні, а на сторонніх серверах або в децентралізованих сховищах. Токен лише вказує на нього.
Закон України «Про авторське право і суміжні права» №2811-IX прямо розмежовує право власності на матеріальний (або цифровий) об'єкт і майнові авторські права на твір. Стаття 10 цього Закону встановлює: перехід права власності на об'єкт не тягне за собою автоматичного переходу авторських прав. Відчуження NFT не є підставою для переходу виключних майнових прав — такий перехід вимагає окремого письмового договору або договору в електронній формі з кваліфікованим електронним підписом усіх сторін.
Закон «Про віртуальні активи» дозволяє створювати так звані забезпечені віртуальні активи — токени, що посвідчують право вимоги на інший об'єкт цивільних прав. Але навіть у цьому разі конкретний обсяг прав, що передаються, залежить від умов правочину, яким такий актив створено.
Які права можуть перейти тільки за окремими умовами
Деякі права все ж можуть перейти до покупця токена — але лише якщо це прямо передбачено і належно оформлено. Варіанти, що зустрічаються на практиці:
- Невиключна ліцензія на особисте некомерційне використання зображення — найпоширеніший варіант, що прописується в правилах маркетплейсу або смарт-контракті.
- Виключна ліцензія на певні способи використання — передбачає конкретний перелік дозволених дій (наприклад, друк для особистих потреб, використання як аватару тощо).
- Повна передача (відчуження) виключних майнових прав — можлива, але вимагає письмової угоди, підписаної обома сторонами, із зазначенням усіх істотних умов.
Якщо правила платформи містять лише стандартне погодження умов (клік-через), без окремого підписаного документа, — за українським законодавством така угода не відповідає вимогам до договору про розпорядження майновими авторськими правами. Тобто покупець, навіть якщо думає, що отримав права, фактично нічого, крім самого токена, не набув.
Що залишається за автором цифрового контенту
Автор зберігає всі права, які явно не передані за договором. Насамперед це:
- особисті немайнові права (право авторства, право на ім'я, право на недоторканність твору) — вони взагалі не можуть бути відчужені відповідно до Закону №2811-IX;
- право на відтворення, публічне показування, розповсюдження та доведення до загального відома — якщо не передані за ліцензією або договором про відчуження;
- право на переробку твору та створення похідних робіт;
- право на винагороду, яке не може бути відмінене або передане іншій особі.
Це означає, що автор, який продав NFT без окремого договору про передачу прав, може законно забороняти покупцеві використовувати зображення на мерчі, публікувати його у комерційних цілях, створювати похідні твори або ліцензувати третім особам.
Як фіксувати копіювання або плагіат NFT-робіт
Незаконне використання твору — як мінтинг чужої роботи без дозволу, так і використання придбаного зображення за межами дозволеного — є порушенням авторського права. Для того щоб захист був реальним, автору потрібно заздалегідь зафіксувати своє авторство.
Практичний алгоритм:
- Зареєструвати твір у Національному офісі інтелектуальної власності та інновацій (IP Office) — реєстрація є добровільною, але свідоцтво стає доказом авторства та дати створення у суді.
- Публікувати роботи з позначкою © та датою першого оприлюднення — на маркетплейсі, у соціальних мережах, на власному сайті.
- Зберігати вихідні файли з метаданими (дата, пристрій, геолокація) — вони підтверджують першість.
- За фактом порушення — робити нотаріально посвідчені скріншоти або залучати нотаріуса для огляду веб-сторінок з доказами порушення.
Стаття 55 Закону №2811-IX передбачає цивільно-правовий захист: вимогу про визнання права, припинення порушення, відшкодування збитків, компенсацію моральної шкоди. Стаття 176 Кримінального кодексу — кримінальну відповідальність, якщо розмір завданої шкоди перевищує еквівалент 660 євро.
Які претензії можна заявляти до маркетплейсів і порушників
Маркетплейси — OpenSea, Rarible та аналоги — мають власні процедури takedown-запитів, що загалом відповідають стандарту DMCA. Після отримання обґрунтованої заяви платформа зобов'язана видалити NFT з продажу або деактивувати показ пов'язаного контенту. Самостійно видалити токен із блокчейну вона не може — але видалення з маркетплейсу знецінює його практично.
Якщо маркетплейс знав про порушення і не вжив заходів, він може нести субсидіарну відповідальність поруч із безпосереднім порушником. Суд у справі Shenzhen Qice проти Bigverse (КНР) зобов'язав платформу заморозити токен і виплатити компенсацію — це один із перших прецедентів, де технічний примус до виконання рішення суду було застосовано безпосередньо до NFT.
За українським законодавством автор або правовласник може вимагати від порушника відшкодування збитків або сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 тисяч мінімальних заробітних плат (за вибором позивача замість доведення збитків), а також стягнення доходу, незаконно отриманого порушником. Паралельно — через ст. 56 Закону №2811-IX — можна звернутися із заявою про припинення порушення безпосередньо до хостинг-провайдера або власника сайту, на якому розміщено контент.
NFT — це інструмент, який перебуває між авторським правом і цивільно-правовою угодою, і правова невизначеність тут справжня. Ані маркетплейси, ані самі смарт-контракти не гарантують покупцеві жодних авторських прав автоматично, а захист від плагіату чи несанкціонованого мінтингу потребує проактивних юридичних дій ще до виникнення конфлікту. Юристи з цивілного права Центру Правової Допомоги можуть допомогти як авторам цифрового контенту — зафіксувати і захистити права, оформити ліцензійні умови та скласти заяву до маркетплейсу або позовну вимогу, — так і покупцям токенів, які виявили, що придбали актив із суперечливим правовим статусом.
