Онлайн-кредити з «швидким ухваленням» у кілька кліків здаються рятівним колом, але часто перетворюються на снігову кулю боргу: невеликий мікрозайм виростає в суму, що в кілька разів перевищує тіло кредиту. Частина нарахувань абсолютно законна, але штрафи, комісії та «плата за прострочку» МФО нерідко виходять за межі, які прямо обмежує закон. У таких випадках мова йде не про «пробачення всього боргу», а саме про списання незаконно нарахованих сум.
Які нарахування МФО можуть бути законними, а які – ні
Більшість онлайн-кредитів для фізичних осіб підпадають під закон «Про споживче кредитування». Він встановлює рамки для процентів, штрафів, пені та іншої плати за користування кредитом. Зокрема:
- пеня за прострочення не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ й не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу;
- сукупна сума неустойки (штрафи + пеня), нарахована за весь час дії договору, не може перевищувати половини суми кредиту, який ви реально отримали, і ця межа не може «розширюватися за домовленістю сторін у договорі».
Для мікрокредитів (короткі позики, зазвичай до місяця й на невеликі суми) правило ще жорсткіше. Законодавчі зміни, що набули чинності з 2021 року, зобов’язали МФО показувати повну вартість мікрокредиту та ввели стелю: загальна сума всіх платежів за таким кредитом (проценти, комісії, інші платежі, крім тіла) не може перевищувати подвійну суму отриманих коштів.
Крім того, з 2024–2025 років у законі з’явився прямий ліміт для мікрокредитів: максимальна денна процентна ставка – не більше 1 % на день, а НБУ уже штрафував фінкомпанії за перевищення цієї межі.
Якщо у вас у договорі прописані «космічні» 3–5 % на день або штрафи й пеня такими темпами, що сума додаткових платежів давно перевищила половину кредиту чи подвійну суму позики, – це серйозний сигнал перевірити нарахування на відповідність закону.
Окремо діє закон «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»: пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, а проценти на саму пеню й штрафи нараховувати заборонено.
Воєнний стан: коли штрафи та пеня взагалі заборонені
Після початку повномасштабної війни Верховна Рада внесла зміни до Цивільного кодексу та законодавства про кредитування. Для кредитів фізичних осіб (у тому числі в МФО) з 24.02.2022 і до завершення воєнного стану плюс ще певний період після його скасування діють спеціальні правила:
- кредитори не мають права нараховувати нові штрафи, пеню та інші санкції за прострочення;
- не можна нараховувати інфляційні втрати й 3 % річних за ст. 625 ЦКУ за період дії цих норм;
- штрафи та пеня, які вже були нараховані після 24.02.2022, підлягають списанню й не можуть бути стягнені з боржника.
Ці правила поширюються не тільки на банки, а й на інші кредитні установи, включно з МФО, якщо мова йде про договори з фізичними особами. Тобто будь-які «воєнні» штрафи та пеня в графіку заборгованості – перше, що варто перевіряти на предмет списання.
Важливо: це не означає, що тіло кредиту й відсотки, нараховані до війни (і в рамках закону), автоматично пробачаються. Заборона стосується саме штрафних і додаткових нарахувань за прострочку в період дії воєнного стану.
Як зрозуміти, що МФО нарахувала зайве
Перший крок – отримати від МФО максимально детальну інформацію про борг:
- офіційну виписку за договором із розбивкою: тіло кредиту, відсотки, комісії, штрафи, пеня, інші платежі;
- копію договору й паспорта споживчого кредиту (або зберегти їх із особистого кабінету, якщо вони там є);
- за можливості – графік платежів із датами нарахування.
Далі варто перевірити кілька моментів:
- Чи не перевищує денна ставка 1 % на день для мікрокредиту. Якщо прописано 1,5–2 % і більше – можна говорити про порушення.
- Чи не вийшла сума усіх штрафів та пені за рамки:
– для «звичайного» споживчого кредиту – більше 50 % від суми, яку ви реально отримали;
– для короткого мікрокредиту – більше подвоєної суми кредиту (разом із відсотками та комісіями). - Чи не нараховували штрафи, пеню, інфляційні та 3 % річних за період після 24.02.2022. Усе, що нараховано пізніше цієї дати саме як санкція за прострочку, підпадає під заборону.
- Чи не нараховують «відсотки на штраф» або нову пеню на вже нараховану пеню. Такі «відсотки на неустойку» прямо суперечать нормам Цивільного кодексу.
Якщо хоча б по одному з пунктів є явний перебір, це добра база для вимоги перерахунку й списання частини суми.
Як вимагати перерахунок і списання незаконних нарахувань
Алгоритм дій зазвичай такий.
- Письмова вимога/претензія до МФО.
У заяві варто:
– коротко описати ситуацію (дата договору, сума, дата початку прострочки);
– викласти, що саме ви вважаєте незаконним: перевищення граничної суми неустойки, завищену денну ставку, нарахування штрафів після 24.02.2022 тощо;
– послатися на конкретні норми закону «Про споживче кредитування», ЦКУ та законодавство, що діє в період воєнного стану;
– вимагати провести перерахунок заборгованості, надати новий розрахунок і письмово підтвердити списання незаконно нарахованих сум.
Частина компаній після такої вимоги й загрози скарги до НБУ погоджуються на перерахунок хоча б частини нарахувань, особливо якщо очевидне перевищення законних лімітів.
- Скарга до Національного банку України.
НБУ сьогодні є регулятором небанківських фінансових компаній і має право застосовувати до МФО заходи впливу – штрафи, застереження, обмеження діяльності за порушення законодавства про споживче кредитування. Практика показує, що НБУ реально штрафує МФО за перевищення максимальної процентної ставки за мікрокредитами та порушення граничних параметрів плати за кредит. У скарзі варто додати копії договору, виписку з розрахунком боргу й вашу претензію до компанії з відповіддю (або відсутністю відповіді). - Судовий захист.
Якщо компанія відмовляється визнавати порушення, залишається суд. У позові можна просити:
– визнати недійсними окремі умови договору (наприклад, щодо завищеної пені чи відсотків, що суперечать закону);
– зменшити неустойку як явно неспівмірну наслідкам порушення на підставі ст. 551 ЦКУ;
– зобов’язати кредитора провести перерахунок заборгованості з урахуванням законодавчих обмежень і періоду воєнного стану;
– повернути надміру сплачені суми як безпідставно набуті.
Суди нерідко йдуть назустріч позичальникам, коли бачать грубе порушення законних лімітів, але кожна справа індивідуальна й потребує конкретних розрахунків та доказів.
На що точно не варто розраховувати
Реальність така: закон не скасовує сам борг і не «обнуляє» кредит тільки тому, що він узятий у МФО або що людина потрапила в складну життєву ситуацію.
Немає механізму, який би дозволяв повністю списати тіло кредиту та законні відсотки тільки за фактом подання скарги. Те, що можна відстояти – це:
- обмежити загальну суму нарахувань законними межами;
- домогтися списання штрафів і пені, нарахованих у воєнний період;
- змусити МФО привести розрахунки до вимог закону й у деяких випадках реструктуризувати «чистий» борг.
Тому чесніше говорити не про «чарівне списання боргів», а про юридичну чистку від незаконних штрафів і завищених комісій.
Якщо сума боргу вже велика, а в розрахунку багато незрозумілих рядків, варто не обмежуватися скаргами в чаті МФО. Краще залучити юриста, який перевірить договір, порахує законну межу штрафів і підготує вимоги та скарги так, щоб списання зайвих нарахувань було не «доброю волею компанії», а обов’язком, який ґрунтується на законі.
