Тимчасовий захист — це особливий режим в ЄС, запроваджений Директивою 2001/55/EC. Він дає швидкий законний статус людям, які масово тікають від війни, без стандартної довгої процедури надання притулку. У березні 2022 року цей механізм вперше активували саме для українців.
Статус тимчасового захисту дає:
- право на проживання в конкретній країні ЄС;
- доступ до ринку праці, освіти, базових соціальних виплат і медичної допомоги;
- можливість користуватися візовою свободою всередині Шенгенської зони (як правило, до 90 днів у 180-денний період).
Важливо: скористатися тимчасовим захистом можна лише в одній країні ЄС одночасно. Змінювати державу можливо, але це окремі національні процедури, і в кожній країні є свої обмеження (наприклад, щодо «безпечних регіонів» України чи повторної реєстрації).
Європейська Рада й Єврокомісія вже погодили продовження дії тимчасового захисту для українців щонайменше до березня 2027 року, щоб забезпечити передбачуваність для тих, хто виїхав через війну.
Тимчасовий захист і ваш статус у праві України
Отримання тимчасового захисту не змінює ваш громадянський статус: ви залишаєтеся громадянином України з усіма конституційними правами й обов’язками. ЄС прямо підкреслює, що застосування Директиви не залежить від статі чи статусу призовника — тимчасовий захист надають незалежно від того, чи є людина військовозобов’язаною.
Україна зі свого боку заявляла, що не планує примусово повертати громадян із тимчасовим захистом: жодних спільних механізмів примусового «депортування» військовозобов’язаних чоловіків з ЄС в Україну не створювали. Віце-прем’єрка Ольга Стефанішина публічно підтверджувала, що «не буде примусового повернення громадян будь-якої статі й віку до країни, де йде війна».
Однак це не означає, що обов’язки перед Україною зникли. Потрібно окремо дивитися на:
- військовий обов’язок;
- податковий статус;
- взаємодію з консульськими установами.
Військовий обов’язок і тимчасовий захист
Після змін до законодавства про мобілізацію й військовий облік у 2024 році правила для військовозобов’язаних громадян стали жорсткішими. Зокрема:
- для чоловіків 18–60 років запроваджено обов’язок постійно мати при собі військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу уповноважених осіб (ТЦК та СП, поліція, прикордонники);
- змінено порядок військового обліку громадян, які перебувають за кордоном, — вони також повинні бути поставлені на облік і підтримувати актуальність даних.
Попри те, що фізично людина перебуває в ЄС, обов’язок військового обліку зберігається, а Україна поступово прив’язує до нього доступ до державних сервісів.
У квітні 2024 року МЗС тимчасово призупинило надання більшості консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном. Уже в 2025 році консульські послуги частково відновили, але з ключовою умовою: для отримання багатьох послуг українцям-чоловікам потрібно надати військово-обліковий документ, що підтверджує належну постановку на військовий облік.
Це означає:
- тимчасовий захист у ЄС сам по собі не дає «імунітету» від мобілізації, але й не створює автоматичних механізмів для примусового повернення;
- Україна фактично стимулює військовозобов’язаних громадян, які живуть за кордоном, узаконити свій військовий статус — інакше можуть виникати проблеми із закордонним паспортом, продовженням документів, нотаріальними діями тощо.
Важливий момент: давати індивідуальні поради «як уникнути мобілізації» некоректно і юридично ризиковано. Реалістичний шлях для тих, у кого є підстави для відстрочки або обмежена/непридатна категорія за станом здоров’я — оформлювати це в законному порядку через ВЛК і ТЦК та СП, з юристами й медичними документами.
Міграційні нюанси статусу тимчасового захисту
Статус тимчасового захисту — це режим приймаючої країни, а не України. Він визначає:
- де ви маєте право жити й працювати;
- які виплати й пільги отримуєте;
- у яких випадках країна може зменшити або припинити підтримку (наприклад, якщо ви тривалий час відсутні в державі, що надала захист).
Кілька практичних моментів:
- Лише одна країна. Ви не можете одночасно бути під тимчасовим захистом у двох державах ЄС. Якщо вирішуєте переїхати й переоформити статус, обов’язково дізнайтеся умови в новій країні й порядок закриття статусу в попередній.
- Внутрішні поїздки по ЄС. За наявності дозволу на проживання/карти тимчасового захисту зазвичай дозволено подорожувати до інших країн Шенгену до 90 днів у 180-денний період, але працювати й користуватися соціальними правами ви можете тільки в тій країні, де отримали статус.
- «Безпечні регіони» України. Частина країн ЄС почала запроваджувати підхід, за яким українцям із умовно «безпечних» областей складніше отримати новий або продовжити чинний статус тимчасового захисту. У таких випадках важливо окремо збирати докази індивідуальних ризиків, консультуватися з місцевими юристами чи НГО.
Податкові обов’язки: тимчасовий захист і податкова резидентність
Статус тимчасового захисту не автоматично змінює вашу податкову резидентність. Податкові органи орієнтуються на інші критерії:
- фактичне місце проживання (183+ дні на рік);
- «центр життєвих інтересів» (сім’я, житло, основне джерело доходу);
- у спірних випадках — громадянство та положення договорів про уникнення подвійного оподаткування.
Якщо ви, маючи тимчасовий захист у ЄС, продовжуєте жити переважно там, працюєте в місцевій компанії, орендуєте житло в цій країні, а в Україні фактично не перебуваєте — висока ймовірність, що податковим резидентом буде вже країна тимчасового захисту, а не Україна. Тоді основні податкові зобов’язання виникатимуть перед цією державою, а питання із Україною вирішуються через конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
Якщо ж ви формально під тимчасовим захистом, але все одно більшу частину року проводите в Україні, працюєте тут і маєте бізнес чи ФОП — тоді вас і надалі можуть вважати податковим резидентом України з обов’язком декларувати «світовий» дохід. У таких ситуаціях варто робити індивідуальний податковий аналіз з юристом/податковим консультантом, а не покладатися на загальні поради.
Як «Центр Правової Допомоги» допомагає українцям із тимчасовим захистом у ЄС
Юристи «Центру Правової Допомоги» консультують українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС, з питань військового обов’язку, взаємодії з ТЦК та СП, підтвердження або зміни військово-облікового статусу, а також податкових та міграційних нюансів. Команда допомагає розібратися, як поєднати вимоги країни тимчасового захисту з обов’язками перед Україною, які документи варто оформити в першу чергу, як діяти при запитах від консульств чи податкових органів. Якщо ви живете в ЄС за статусом тимчасового захисту й не до кінця розумієте свої правові обов’язки перед Україною, зверніться до «Центру Правової Допомоги» — юристи допоможуть розробити індивідуальну стратегію дій без порушення закону.
