Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів – не використані у період дії воєнного стану дні такої відпустки переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану. Тож під час дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.
Таким чином, якщо раніше існувало чітке обмеження тривалості відпустки тільки 24 календарними днями, то наразі працівник, який має відпустку тривалістю понад 24 календарні дні, має право нею скористатись, якщо у роботодавця немає заперечень. Це саме стосується і невикористаних днів щорічної відпустки за інші періоди.
Щодо працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, то період, коли вони фактично не працювали, не зараховується їм до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку.
Так, відповідно до змін, у період дії воєнного стану за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, роботодавець в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в заяві, але не більше 90 календарних днів. Час перебування у такій відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 частини першої ст. 9 Закону України «Про відпустки».
Роботодавець не може відмовити працівнику в наданні цієї відпустки. Водночас працівник має підтвердити той факт, що він «виїхав за межі території України» або «набув статусу внутрішньо переміщеної особи».
Щоб отримувати ще більше корисної інформації переходьте на наш Telegram, Instagram, Facebook, Twitter, TikTok, YouTube. Підписуйтесь та будьте в курсі останніх новин.