Законопроєктом пропонується доповнити закон про імміграцію новою статтею 4-1 та встановити, що шлюб з громадянином України для іммігранта не є підставою для отримання дозволу на іміграцію якщо:
один з подружжя прийняв матеріальну компенсацію в обмін на згоду на укладення шлюбу, якщо це не є обов’язковим при укладенні шлюбу за межами України;
подружжя не проживає спільно або не веде спільного домашнього господарства;
подружжя не зустрічалося або не спілкувалося до укладення шлюбу;
подружжя не розмовляють мовою, зрозумілою одним одному;
один із подружжя раніше вже перебував у шлюбі з громадянином України або іммігрантом, який не був визнаний підставою для надання дозволу на імміграцію;
подружжя нічого не знає про особисте життя одне одного.
Крім того, міграційна служба відмовить у дозволі на імміграцію, якщо чоловік і дружина не подадуть заяву особисто.
Документом уповноважено Державну міграційну службу проводити перевірку можливої фіктивності шлюбу.
Відмова надати письмову згоду кожного з подружжя чи подружжя на проходження перевірки є підставою для відмови у наданні дозволу на іміграцію.
Як зазначається у пояснювальній записці, запровадження таких перевірок пов’язане з тим, що проведений СБУ моніторинг міграційних процесів за 2018—2020 роки засвідчив значне поширення способу легалізації іноземців через укладення шлюбу.