Під час воєнного стану право військовослужбовця на відпустку не зникло, але порядок її надання став жорсткішим і сильно залежить від виду відпустки, обстановки в підрозділі та правильного оформлення рапорту. На практиці найбільше проблем виникає не через саму відсутність права, а через усні відмови, неповну фіксацію документів або втрату рапорту без реєстрації. Тому військовому важливо діяти не “на словах”, а через рапорт, реєстрацію, копії документів і письмову фіксацію причин відмови.
Які види відпусток передбачені для військових
Стаття 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає для військових щорічні основні, окремі додаткові, соціальні, навчальні відпустки, відпустки за сімейними обставинами, а також відпустки для лікування за висновком ВЛК. Під час дії воєнного стану для більшості військовослужбовців зберігаються, зокрема, частина щорічної основної відпустки загальною тривалістю до 30 календарних днів, відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин до 10 календарних днів із збереженням грошового забезпечення, відпустка для лікування, а також відпустки, пов’язані з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною.
Найчастіше на практиці йдеться про такі варіанти:
- Щорічна основна відпустка під час воєнного стану — до 30 календарних днів на рік, частинами, при цьому безперервна основна частина має становити не менше 15 днів і її надання є обов’язковим, якщо сам військовий не просить інакше.
- Відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин — до 10 календарних днів із збереженням грошового забезпечення під час воєнного стану.
- Відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або після поранення — на підставі висновку ВЛК, із збереженням грошового та матеріального забезпечення.
- Соціальні та спеціальні відпустки, які прямо зберігаються і під час воєнного стану, зокрема у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною, а також окремі навчальні відпустки для військовослужбовців 18–25 років, які навчаються і не мають вищої освіти.
Окремо закон встановлює, що під час воєнного стану щорічна відпустка та інші дозволені відпустки надаються з урахуванням умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців відповідного підрозділу. Саме ця умова найчастіше стає ключовим аргументом командування при перенесенні або ненаданні відпустки.
Як правильно подати рапорт на відпустку
Для військового рапорт є основним офіційним способом попросити відпустку або зафіксувати порушення свого права. Наші юристи перед підготовкою ретельно проаналізують усі підстави, допоможуть правильно їх викласти мовою нормативних аактів і сформують текст так, щоб його не можна було проігнорувати формальними відмовками.
У системі МОУ рапорти можна подавати в усній та письмовій формі, у тому числі в паперовому вигляді або через електронні інструменти, зокрема через застосунок Армія+, де рапорту присвоюється номер і формується цифровий слід.
Щоб не втратити доказ подання, найкраще подавати рапорт так:
- Укажіть адресата, свої дані, вид відпустки, бажані дати, правову підставу та, якщо потрібно, додайте підтвердні документи.
- Якщо подаєте паперово, робіть два примірники й залишайте собі копію зі штампом або відміткою про отримання.
- Якщо подаєте через Армія+, збережіть номер рапорту, скриншоти подання та статус розгляду.
- Якщо йдеться про сімейні обставини, лікування чи іншу термінову підставу, одразу додавайте документи: довідки, свідоцтва, телеграми, медичні висновки або висновок ВЛК.
Для системи МОУ встановлено окремі строки розгляду рапортів: щодо відпустки за сімейними обставинами та інших термінових питань — невідкладно, але не пізніше 48 годин із часу подання, а щодо інших питань — не більше 14 днів. Також у порядку роботи з рапортами прямо зазначено, що командир не може просто відхилити рапорт без причини, а має вказати обґрунтовану підставу.
У яких випадках командування може відмовити
Не кожна відмова є автоматично незаконною, але і проста фраза “зараз не час” сама по собі ще не означає належного рішення командування. Під час воєнного стану закон прямо пов’язує надання щорічної основної відпустки з тим, щоб одночасно були відсутні не більше 30 відсотків особового складу відповідної категорії у підрозділі.
Крім цього, на практиці значення мають бойова обстановка, фактичне виконання завдань, полігон, відрядження, лікування інших військовослужбовців або інші обставини, через які командування вважає неможливим відпустити конкретну особу саме в запитаний період. Але навіть у такій ситуації відмова має бути не усною “домовленістю”, а зафіксованим рішенням, із якого зрозуміло, чому рапорт не погоджено або чому відпустку перенесено.
Особливо важливо розрізняти різні підстави. Для лікування ключовим документом є саме висновок ВЛК, а не просто рекомендація лікаря. Для сімейної відпустки важливі підтвердні документи щодо шлюбу, смерті, тяжкого стану здоров’я рідних, пожежі чи інших виняткових обставин, які прямо названі в законі.
Як зафіксувати порушення при відмові у відпустці
Якщо командир усно відмовив, не зареєстрував рапорт або затягує розгляд без відповіді, головне завдання військового — перевести ситуацію в доказову площину. Надалі саме ці докази покажуть, що ви зверталися належним чином, у визначений час і з конкретною підставою.
Щоб зафіксувати порушення, варто зробити таке:
- Зберегти копію рапорту з відміткою про отримання або номером у системі Армія+.
- Зробити скриншоти статусу рапорту, листування, повідомлень від командування або стройової частини.
- Додати документи, які підтверджують підставу відпустки: висновок ВЛК, медичні довідки, свідоцтва, довідки про сімейні обставини.
- Якщо відповіді немає у встановлений строк, подати повторний рапорт або письмову скаргу з посиланням на дату першого звернення.
- Фіксувати саме письмову відмову або відсутність відповіді, а не обмежуватися усною розмовою.
Командири військових частин зобов’язані приймати рішення за заявами, скаргами та іншими зверненнями особового складу. Тому проблема часто не в тому, що звертатися “не можна”, а в тому, що військовий не залишає собі сліду подання і потім не може довести сам факт порушення.
Куди звертатися для захисту прав військовослужбовця
Якщо рапорт проігноровано або відмову ви вважаєте безпідставною, захист права зазвичай починається з повторного письмового звернення та скарги по команді. У матеріалах про взаємодію з військовою частиною прямо підкреслюється, що рапорт — це основний інструмент комунікації військового з командуванням, а письмова форма та підтвердження подання мають ключове значення.
Практично маршрут захисту зазвичай такий:
- Повторний рапорт або вимога надати письмове рішення щодо попереднього звернення.
- Скарга вищому командуванню, якщо на рівні частини питання не вирішується.
- Звернення із зібраними доказами до органів, які уповноважені розглядати скарги військовослужбовців у межах відповідного відомства.
- За потреби — підготовка правової позиції для подальшого судового захисту, якщо спір уже стосується системного порушення права або наслідків незаконної відмови.
У таких справах вирішує не емоційність конфлікту, а документи: коли подано рапорт, яка була підстава, який строк минув, чи була реєстрація і що саме відповіло командування. Чим раніше це зафіксовано, тим сильніша правова позиція військовослужбовця.
Право на відпустку у військовослужбовця є, але під час воєнного стану воно реалізується за спеціальними правилами і не працює автоматично. Саме тому найкраща стратегія — одразу подавати рапорт належним способом, додавати підтвердні документи і не залишати відмову на рівні усної розмови.
Якщо командування порушує строки розгляду, не реєструє рапорт або без пояснення не надає відпустку, треба відразу збирати докази й переходити до письмового оскарження. Це важливо і для щорічної відпустки, і для сімейних обставин, і особливо для випадків, пов’язаних із лікуванням або пораненням, де вирішальне значення має висновок ВЛК.
Юристи з військового права «Центру Правової Допомоги» підготуютьи рапорт та скарги, допоможуть з аналізом законності відмови, перевіркою документів ВЛК, фіксацією порушень з боку командування та побудовою правової позиції для звернення до вищого командування або до суду.
