Опіка над повнолітнім — це не просто «формальність для лікарні чи банку», а окремий правовий режим, за яким одна особа отримує повноваження представляти інтереси іншої, що не може самостійно здійснювати свої права й обов’язки за станом здоров’я. В Україні опіка над повнолітніми встановлюється виключно за рішенням суду і тільки щодо осіб, які визнані недієздатними. Тому оформлення опіки завжди включає два блоки: визнання особи недієздатною і призначення опікуна з участю органу опіки та піклування.
Коли можна встановити опіку
ЦК України передбачає, що опіка та піклування встановлюються для захисту прав та інтересів, зокрема, повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки. Водночас опіка над повнолітніми встановлюється тільки над тими, кого суд визнав недієздатними внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу, через який людина не здатна усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними.
На практиці це означає:
- спочатку в суді розглядається питання про визнання особи недієздатною;
- суд одночасно вирішує питання про встановлення опіки та призначення опікуна за поданням органу опіки та піклування;
- опіка встановлюється строком до 2 років із можливістю подальшого продовження, якщо обставини не змінилися.
Якщо стан людини дозволяє їй частково розуміти значення своїх дій, суд може обмежити її цивільну дієздатність і встановити не опіку, а піклування. Це інший режим із меншим обсягом обмежень і трохи іншою роллю піклувальника.
Які документи потрібно підготувати
Процес оформлення опіки починається зі збору документів для звернення до суду й органу опіки та піклування. Заяву про визнання особи недієздатною та встановлення опіки можуть подати члени сім’ї, близькі родичі, орган опіки або медична установа, де лікується особа.
Зазвичай готують:
- заяву до суду про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна;
- копії паспортів і РНОКПП заявника та особи, щодо якої подається заява;
- документи, що підтверджують родинні або сімейні відносини (свідоцтва про народження, шлюб тощо);
- медичні довідки, виписки, характеристики, які підтверджують психічний розлад і неможливість самостійно усвідомлювати свої дії;
- довідку про місце проживання особи, щодо якої подається заява;
- заяву кандидата в опікуни про згоду бути опікуном та пакет документів щодо нього (паспорт, характеристика, довідка про несудимість тощо) для органу опіки.
Орган опіки та піклування перевіряє кандидата в опікуни, умови проживання, наявність перешкод (наприклад, власні психічні розлади, залежності, судимості, конфлікт інтересів) і готує подання до суду про можливість призначення цієї особи опікуном.
Як проходить судова процедура
Судова процедура складається з кількох етапів. Після подання заяви суд відкриває провадження, витребовує документи, залучає орган опіки та піклування й призначає судово-психіатричну експертизу.
Коротко порядок виглядає так:
- подання до суду заяви про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна;
- призначення судово-психіатричної експертизи для оцінки психічного стану особи;
- надання суду висновку експертів, участь органу опіки та піклування та майбутнього опікуна в засіданні;
- ухвалення судового рішення про визнання особи недієздатною, встановлення опіки й призначення опікуна (за наявності позитивного подання органу опіки).
Лише з моменту набрання рішенням суду законної сили особа вважається недієздатною, а призначений родич — її опікуном. Після цього опікун звертається до органу опіки для оформлення посвідчення опікуна та подальшої взаємодії з органами влади, медзакладами, банками тощо.
Чому можуть відмовити у встановленні опіки
Відмова можлива як щодо визнання особи недієздатною, так і щодо призначення конкретної особи опікуном. Суд може не визнати людину недієздатною, якщо експертиза не підтвердила хронічний, стійкий психічний розлад, що позбавляє її здатності усвідомлювати свої дії чи керувати ними. У такому разі максимум можливий варіант — обмеження дієздатності й встановлення піклування.
Кандидату в опікуни можуть відмовити, якщо він:
- не досяг 18 років;
- сам визнаний недієздатним або обмежено дієздатним;
- перебуває на обліку чи лікуванні в психоневрологічному або наркологічному закладі;
- позбавлений батьківських прав;
- має інтереси, що суперечать інтересам підопічного (наприклад, конфлікт через майно);
- має судимість за тяжкий злочин та інші обставини, що ставлять під сумнів можливість належно виконувати обов’язки.
Крім того, без подання органу опіки про можливість призначення конкретної особи опікуном суд зазвичай не призначає родича опікуном.
Які права має опікун
Опікун представляє інтереси недієздатної особи в усіх цивільно-правових відносинах, вчиняє правочини від її імені та має обов’язок піклуватися про підопічного, зокрема про його лікування та побутові умови. Цивільний кодекс установлює, що опіка і піклування мають на меті забезпечити особисті немайнові та майнові права таких осіб, а не просто оформити «галочку для довідок».
Опікун має право:
- представляти підопічного в судах, органах влади, медичних та фінансових установах;
- укладати договори від імені підопічного з дозволу органу опіки в разі значних майнових операцій;
- управляти майном підопічного в його інтересах, звітувати перед органом опіки та піклування щодо використання коштів і майна.
Водночас опікун зобов’язаний діяти виключно в інтересах підопічного, а орган опіки контролює його діяльність і може звернутися до суду про звільнення опікуна у випадку зловживань.
Оформлення опіки над повнолітньою особою — це завжди судова історія: без рішення суду й подання органу опіки легально представляти людину як недієздатну не можна. Щоб процедура пройшла без затримок, важливо правильно зібрати медичні документи, підготувати заяву, пройти судово-психіатричну експертизу й отримати позитивне подання органу опіки щодо кандидатури опікуна.
Юристи «Центру Правової Допомоги» допоможуть оформити опікунство правильно: оцінять підстави для визнання особи недієздатною, займуться підготовкою заяви до суду, взаємодією з органом опіки та піклування, супроводом судового розгляду й оформленням опікунства після рішення суду.
