Максим Дзісь, засновник та генеральний директор мережі юридичних компаній «Центр правової допомоги» · Опубліковано 28 вересня 2026 року
10 листопада 2024 року на офіційному YouTube-каналі «Телебачення Торонто» було оприлюднено сюжет «ТІК-ТОК ЮРИСТИ, РОБОТА ЗА ВІДСОТОК З ВИПЛАТ, ШАХРАЙСТВО: темний бік юридичної допомоги військовим».
ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» поважає свободу слова, право журналістів на проведення розслідувань та право суспільства отримувати інформацію з питань, що становлять суспільний інтерес. Ми не заперечуємо права медіа досліджувати діяльність юридичних компаній, ставити питання щодо якості та вартості правничої допомоги й піддавати її критичній оцінці.
Водночас суспільна важливість теми не звільняє від необхідності чітко розмежовувати встановлені факти, твердження окремих осіб, припущення та авторські оцінки. Саме тому вважаємо необхідним надати пояснення щодо тих обставин сюжету, які безпосередньо стосуються нашої компанії.
1. Сюжет об'єднує різні ситуації, які не мають доведеного зв'язку з нашою компанією.
На початку сюжету йдеться про випадки кримінальних правопорушень, у яких фігурують інші особи: зокрема, про адвоката, який нібито вимагав гроші за оформлення групи інвалідності, юристку, яка нібито вимагала хабар від військових, та члена ради адвокатів, який за винагороду обіцяв вирішити питання військовослужбовця. У матеріалах, використаних для аналізу сюжету, ці особи та події не пов'язані з ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ».
Після цього сюжет переходить до історії військовослужбовця Василя, який розповідає про особу, що представилася «Романом Борисовичем» та отримала 200 доларів на картку фізичної особи. У сюжеті не наведено жодних даних, які пов'язували б цю особу з ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ». Більше того, під час розповіді про TikTok-юристів офіційна TikTok-сторінка нашої компанії серед продемонстрованих сторінок не фігурує.
ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» не має стосунку до цієї історії. У компанії відсутній працівник або адвокат із такими даними, а оплата послуг компанії здійснюється на рахунки відповідних юридичних осіб, а не на особисті картки сторонніх фізичних осіб.
Отже, наведена у сюжеті історія щодо конкретної особи не може бути доказом протиправної діяльності іншої юридичної особи лише через те, що обидві ситуації стосуються надання юридичних послуг військовослужбовцям.
Щодо належності негативних відгуків.
Одним із аргументів сюжету є посилання на нібито «жахливі відгуки» про «Центр правової допомоги».
Однак при аналізі продемонстрованих у сюжеті матеріалів компанія звернула увагу на принципову обставину: на одному з показаних ресурсів зазначено назву «Київський центр правової допомоги», а також використано зображення торговельної марки, яке, за результатами порівняння, не відповідає зареєстрованій торговельній марці ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ».
Офіційне найменування юридичної особи, про яку йдеться в цій заяві, — ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ».
Тому негативний відгук, розміщений щодо іншої назви юридичної особи або із використанням іншого позначення, не може автоматично бути віднесений до нашої компанії без встановлення того, про яку саме юридичну особу, договір та фактичні правовідносини йдеться.
2. Щодо історій клієнтів: необхідність підтвердження конкретних правовідносин.
У сюжеті наведено історію жінки, яку названо Ольгою. Вона розповідає про звернення до «Центру правової допомоги у Львові», оплату послуг, відсутність результату, вимогу повернути кошти та нібито погрози з боку працівників.
Ми не заперечуємо право будь-якої особи розповідати про власний досвід та звертатися зі скаргами.
Однак для встановлення конкретних договірних правовідносин необхідно дослідити первинні документи: договір, платіжні документи, предмет доручення, листування, документи у справі та інші відомості, які дозволяють ідентифікувати клієнта, виконавця та зміст замовленої послуги.
У самому сюжеті таких документів щодо історії Ольги глядачеві не продемонстровано. При цьому використання назви «Центр правової допомоги у Львові» саме по собі не дозволяє встановити конкретну юридичну особу — договірного контрагента.
Розповідь людини про власний досвід може бути підставою для журналістської перевірки, однак сама по собі не є достатньою для висновку про шахрайство конкретної юридичної особи.
Аналогічна проблема стосується історії Вікторії. Водночас, за результатами перевірки документів компанії, Вікторія договору з ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» не укладала та послуг компанії не отримувала.
Отже, без договору, рахунку, квитанції або іншого первинного документа неможливо достовірно встановити ані факт замовлення відповідної послуги, ані особу виконавця, ані її вартість саме у правовідносинах з нашою компанією.
3. Щодо тверджень про телефонні звернення, назву компанії та застереження Міністерства юстиції.
У сюжеті стверджується, що у Telegram-каналі Міністерства юстиції було знайдено «застереження від взаємодії з Центром правової допомоги».
Водночас у сюжеті це повідомлення використовується у безпосередньому зв'язку з твердженням про те, що «цей центр» нібито обдзвонює людей та пропонує їм юридичні послуги. Саме це твердження потребує окремої перевірки. ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» здійснює комунікацію з особами, які звернулися через офіційний сайт або гарячу лінію.
За результатами аналізу самого повідомлення Міністерства юстиції, на яке посилаються автори сюжету, йдеться про загальну проблему можливого змішування приватної та державної правничої допомоги та використання схожих назв. У повідомленні, на яке посилається сюжет, не наведено висновку про протиправну діяльність саме ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ».
Саме тому посилання на загальне попередження не може саме по собі підтверджувати факт шахрайства конкретної юридичної особи.
4. Щодо вартості правничої допомоги та історії інших юридичних осіб.
Окремий блок сюжету присвячений гонорарам адвокатів, зокрема оплаті у вигляді відсотка від майбутніх соціальних виплат.
При цьому самі автори сюжету прямо зазначають, що така модель винагороди сама по собі не є шахрайською або незаконною, а адвокати можуть бути професійними фахівцями.
Також у сюжеті наведено позицію Ради адвокатів України щодо критеріїв визначення гонорару: складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, обсяг роботи, витрачений час та інші істотні обставини.
Окремо зазначено, що висока ціна послуг сама по собі не є порушенням правил адвокатської етики, а у разі вбачання порушення особа може звернутися до дисциплінарного органу.
Отже, навіть із логіки самого сюжету необхідно розрізняти високу вартість послуги, незадоволеність клієнта, етичну оцінку розміру гонорару та факт протиправної поведінки. Це не тотожні поняття.
ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» не стверджує, що будь-яка ціна юридичної послуги є обґрунтованою лише тому, що вона погоджена сторонами. Оцінка вартості має здійснюватися щодо конкретного договору, конкретного обсягу роботи та конкретної ситуації.
Водночас сама по собі ціна юридичної послуги не може свідчити про шахрайство без встановлення інших обставин, які підтверджують відповідне правопорушення.
Окремо важливо звернути увагу на історію ветерана Миколи Науменка, яку автори сюжету пов'язують з Київським адвокатським об'єднанням «Фещенко та партнери» та адвокатом Сергієм Баладигою. Саме в межах цих окремих правовідносин обговорюється поетапна оплата та 5 % від майбутньої виплати.
Це окремий суб'єкт господарювання, інший адвокат, інший клієнт та інші договірні правовідносини. У сюжеті прямо зазначено, що ветеран звернувся до Київського адвокатського об'єднання «Фещенко та партнери», де його консультував адвокат Сергій Баладига. Тому наведена історія сама по собі не є доказом діяльності ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ».
Більше того, сам адвокат у сюжеті пояснює, що цінову політику визначає адвокатське об'єднання, а вартість залежить від складності та обсягу роботи.
Ми вважаємо цілком виправданим журналістський інтерес до вартості правничої допомоги військовослужбовцям і ветеранам. Проте інформація про договірні відносини іншої юридичної особи не може використовуватися як характеристика діяльності ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ».
5. Щодо інформації про директора компанії.
Значна частина сюжету присвячена засновнику та директору компанії Максиму Дзісю: його підприємницькій діяльності, освіті, участі у заходах, діяльності у сфері маркетингу та належності йому транспортних засобів.
Водночас сама по собі підприємницька діяльність у попередні роки, участь у професійних заходах, діяльність у сфері маркетингу, придбання або продаж майна та володіння транспортними засобами не свідчать про незаконність діяльності компанії чи вчинення кримінального правопорушення.
Окремо звертаємо увагу на використання у сюжеті інформації зі сторінки особи з таким самим ім'ям та по батькові. За результатами перевірки, проведеної компанією, наведена сторінка та інформація про навчання у НМУ ім. О. Богомольця не належать директору ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ». Директор має іншу освітню біографію.
Таким чином, ідентифікація особи за одним лише збігом імені та по батькові потребує особливої перевірки, особливо коли отримана таким способом інформація використовується для створення негативного контексту щодо керівника компанії.
Щодо транспортних засобів компанія також надала пояснення щодо обставин їх придбання, технічного стану та подальшого використання. Тому наведення їх вартості без урахування цих обставин саме по собі не дає підстав для висновків про незаконне походження майна чи доходів.
6. Компанія надала журналістам свою позицію.
«Телебачення Торонто» звернулося до Максима Дзіся та отримало письмову позицію компанії. У сюжеті наведено окремі положення цієї відповіді, зокрема заперечення звинувачень у шахрайстві та пояснення щодо діяльності компанії.
Компанія не заперечує права клієнтів, журналістів, державних органів та інших осіб перевіряти її діяльність у встановленому законом порядку. Ми готові надавати документи та пояснення в межах, у яких це можливо без порушення адвокатської таємниці, конфіденційності клієнтів, комерційної таємниці та законодавства про захист персональних даних.
Якщо конкретна особа вважає, що її права були порушені, вона має право звернутися із заявою, претензією або позовом до компетентного органу. Компанія, у свою чергу, готова відповідати за конкретні дії та конкретні зобов'язання, підтверджені належними доказами.
За результатами аналізу сюжету ми вважаємо, що наведені в ньому окремі твердження, а також спосіб їх поєднання не дають достатніх підстав для загального висновку про шахрайський або недоброчесний характер діяльності ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ».
Компанія продовжує працювати відкрито та професійно, надаючи правничу допомогу громадянам, у тому числі військовослужбовцям, ветеранам та членам їхніх сімей.
Ми вдячні нашим клієнтам за довіру та залишаємося відкритими до обґрунтованої критики, перевірки та конструктивного діалогу.
Водночас ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» залишає за собою право використовувати всі передбачені законом способи захисту своєї ділової репутації у разі поширення недостовірної інформації.
Факти мають перевірятися.
Критика має бути аргументованою.
ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ»
