Статус біженця та тимчасовий захист

Статус біженця та тимчасовий захист — два різні механізми правового захисту в Україні для іноземців і осіб без громадянства, які не можуть повернутися до країни походження через переслідування, збройний конфлікт чи інші кризові обставини. Обрати неправильну процедуру або пропустити строк звернення означає втратити захист і опинитися під загрозою видворення. Юристи «Центру Правової Допомоги» визначають, яка з процедур відповідає ситуації клієнта, і супроводжують звернення до Державної міграційної служби на кожному етапі.

Статус біженця чи тимчасовий захист: у чому різниця

• Статус біженця надається особі, яка через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою раси, релігії, національності, політичних поглядів чи належності до певної соціальної групи не може або не бажає повернутися в країну походження. Процедура індивідуальна, з докладним розглядом кожної справи.
• Тимчасовий захист — механізм для масового притоку осіб, які тікають від збройного конфлікту чи іншої кризи в країні походження, коли індивідуальний розгляд кожної справи об'єктивно неможливий чи недоцільний. Це швидша, спрощена процедура порівняно зі статусом біженця.
• Обидва статуси дають право на легальне перебування, роботу та доступ до базових соціальних послуг в Україні, але відрізняються підставами, строком дії та порядком продовження.

Хто може звернутися за захистом

За захистом в Україні можуть звертатися іноземці та особи без громадянства, які:

• зазнали переслідувань у країні походження або мають обґрунтовані побоювання щодо такого переслідування;
• перебувають в Україні через неможливість повернення внаслідок збройного конфлікту чи масових заворушень у своїй країні;
• вже проживають в Україні на іншій підставі, але ця підстава відпала, а повернення на батьківщину загрожує небезпекою.

Порядок звернення за статусом

1. Первинна консультація. Визначаємо, яка процедура відповідає ситуації клієнта — статус біженця чи тимчасовий захист, і які докази знадобляться.
2. Подання заяви. Звертаємось до територіального підрозділу Державної міграційної служби або до прикордонної служби на в'їзді.
3. Реєстрація та тимчасові документи. На час розгляду заявник отримує довідку, що підтверджує звернення за захистом і легальність перебування.
4. Співбесіда та розгляд справи. ДМС проводить співбесіду, перевіряє обставини та докази, з якими звернувся заявник.
5. Рішення та отримання посвідчення. У разі позитивного рішення заявник отримує посвідчення біженця чи документ про тимчасовий захист.

Складні випадки

• Відмова у наданні статусу. Найчастіші причини — недостатньо доказів обґрунтованих побоювань, суперечності в поясненнях заявника чи формальні порушення строку звернення. Відмову можна оскаржити в суді.
• Втрата чи скасування статусу. Якщо обставини, що були підставою для захисту, змінилися (усунення небезпеки в країні походження), статус може бути переглянутий — тут важливо вчасно зібрати докази на підтвердження збереження ризиків.
• Перехід до інших підстав перебування. Якщо в захисті відмовлено, але повернення об'єктивно неможливе чи недоцільне з інших причин, розглядаємо альтернативні варіанти легалізації — зокрема оформлення посвідки на тимчасове проживання.
• Ризик примусового видворення. Відмова у захисті без своєчасного оскарження може призвести до процедури видворення — у таких випадках підключаємо супровід з оскарження заборони в'їзду та депортації.

На що звернути увагу

• Звертатися за захистом варто якнайшвидше після прибуття в Україну — зволікання може негативно вплинути на оцінку обґрунтованості звернення.
• Готуйте докази заздалегідь: документи, що підтверджують обставини в країні походження, свідчення, будь-які офіційні підтвердження переслідувань чи небезпеки.
• На час розгляду заяви заявник має право на легальне перебування — не залишайте територію України без консультації з юристом, це може перервати процедуру.
• Статус потребує періодичного підтвердження чи продовження — пропущений строк може призвести до втрати захисту.

Вартість супроводу оформлення статусу

Вартість залежить від:

• складності справи та обсягу доказів, які потрібно зібрати й оформити;
• того, чи це первинне звернення, оскарження відмови, чи продовження статусу;
• потреби у перекладі документів і супроводі на співбесідах у ДМС.

Етапи роботи:

1. Консультація та визначення відповідної процедури захисту.
2. Збір доказів і підготовка заяви.
3. Подання заяви та супровід реєстрації в ДМС.
4. Підготовка до співбесіди та супровід розгляду справи.
5. За потреби — оскарження відмови в адміністративному чи судовому порядку.

Потребуєте статусу біженця чи тимчасового захисту в Україні, або отримали відмову? Опишіть ситуацію — визначимо правильну стратегію та підготуємо докази для позитивного рішення.

Кейси ЦПД по темі

Практику ЦПД з міграційних та суміжних справ дивіться в розділі «Кейси».