Хто є спадкоємцями?

Вітаю! У вашій ситуації спадкування відбувається за законом, оскільки ви не згадуєте про наявність заповіту. За Цивільним кодексом України, якщо у померлого немає дружини, дітей та батьків, до спадкування за законом закликаються спадкоємці другої черги: рідні брати і сестри померлого, а якщо їх уже немає в живих, то їхні діти за правом представлення. Це означає, що племінники і племінниці спадкодавця можуть успадковувати частку, яка належала б їхнім батькам (сестрам чи братам померлого), якби ті були живі на момент відкриття спадщини.

З огляду на описані вами обставини, перша сестра дядька померла, але залишила двох доньок, які є живими; друга сестра теж померла, від неї залишилися донька (жива) і син, який помер ще у 2016 році. За загальним правилом, усі племінники, які є живими на момент відкриття спадщини, успадковують за правом представлення ту частку, яку мали б їхні батьки. Частка, що належала б кожній із сестер, ділиться між її дітьми порівну. Тобто частка першої сестри ділиться між її двома дочками, а частка другої сестри ділиться між її живою донькою і, за правом представлення, між дітьми її померлого сина (якщо такі є). Саме тут важливе правило: онуки, правнуки, племінники та двоюрідні брати і сестри можуть спадкувати за правом представлення ту частку, яка належала б їхньому померлому батькові чи матері, якби вони були живі.

Отже, відповідаючи на ваше ключове питання, діти сина другої сестри (тобто онуки цієї сестри, а для дядька це двоюрідні онуки або правоплемінники) мають право на спадок за правом представлення: вони разом ділять між собою ту частину спадщини, яку отримав би їхній батько, якби був живий на момент смерті дядька. У підсумку коло спадкоємців за законом у вашій ситуації, за відсутності заповіту, виглядає так: дві доньки першої сестри; донька другої сестри; діти померлого сина другої сестри, які разом ділять «батьківську» частку.

Практично вам або іншому спадкоємцю потрібно звернутися до будь-якого нотаріуса за місцем відкриття спадщини (як правило, це останнє місце проживання померлого дядька) із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня його смерті. Кожен із потенційних спадкоємців має подати таку заяву особисто або через уповноважену особу за довіреністю. Нотаріусу слід надати документи, що підтверджують родинні зв’язки: свідоцтва про народження і смерть сестер, свідоцтва про народження племінників та їхніх дітей, а також свідоцтво про смерть самого дядька. У разі спорів щодо часток або складу спадкоємців питання може вирішуватися в суді. За потреби ви можете звернутися до Центру правової допомоги, і юристи допоможуть перевірити документи та розрахувати частки кожного спадкоємця.