Криптовалютний ринок давно перестав бути «сірою зоною», про яку регулятори воліли не говорити. Закон №361-IX поширив вимоги фінансового моніторингу на постачальників послуг віртуальних активів — VASP, а банки отримали інструменти, щоб блокувати рахунки ще до будь-якого судового рішення. Проблема в тому, що більшість учасників ринку або не знають точних правил, або свідомо їх ігнорують — і дізнаються про наслідки тоді, коли кошти вже заморожені.
Чому криптооперації потрапляють у поле фінмоніторингу
Фінансовий моніторинг у криптосфері базується передусім на Законі №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Саме цей закон визначає VASP — компанії, що здійснюють обмін, зберігання або переказ віртуальних активів, — як суб'єктів первинного фінансового моніторингу.
Паралельно діють рекомендації FATF. Рекомендація 15 прирівнює VASP до фінансових установ у частині ідентифікації клієнтів та перевірки джерела коштів. Рекомендація 16, відома як Travel Rule, вимагає обмінюватися даними про відправника та отримувача при переказах від 1 000 доларів між платформами. Ці стандарти Україна формально взяла на себе і поступово імплементує.
Окремо варто мати на увазі регламент MiCA, який набирає чинності для ЄС із дедлайном авторизації CASP 1 липня 2026 року. Для українських криптокомпаній, що мають клієнтів або рахунки в Євросоюзі, це вже не абстракція.
Які документи підтверджують походження коштів
Банки та платформи вимагають підтвердження того, що кошти надійшли легальним шляхом. Для фізичної особи, яка виводить кошти після торгівлі на біржі, стандартний пакет документів виглядає так:
- скріншоти або виписки з криптобіржі (Binance, OKX, Kraken тощо) з підтвердженням KYC-верифікації та історією торгів;
- виписки з банківського рахунку, що підтверджують первісне заведення власних легальних коштів на біржу;
- податкова декларація або квитанції про сплату ПДФО 18% і військового збору 5%;
- пояснення Source of Wealth — лаконічний документ, що описує логічний ланцюжок: звідки гроші, як потрапили на біржу, як сформувався прибуток.
Для юридичних осіб і підприємців перелік ширший: договори, інвойси, TXID транзакцій, KYT-звіти від аналітичних сервісів на кшталт Chainalysis або Crystal.
Як AML-процедури впливають на роботу сервісів і клієнтів
Постанова НБУ №65 від 19 травня 2020 року надала банкам широкі повноваження блокувати рахунки в автоматичному режимі на підставі власних алгоритмів ризику. Постанова №67 від 21 червня 2025 року оновила вимоги до KYC та перевірки публічних осіб. Банки активно використовують ці інструменти.
Операції потрапляють під підвищену увагу, якщо у призначенні платежу фігурують слова «за крипту», «BTC», «USDT», «обмін валют», якщо надходять системні P2P-перекази від різних фізичних осіб, якщо обороти по рахунку багаторазово перевищують офіційно задекларований дохід, або якщо гаманець-відправник має сумнівну on-chain-історію за даними блокчейн-аналітики.
Стаття 11 Закону №361-IX встановлює прямі порогові значення для ідентифікації при крипто-операціях. До 30 тисяч гривень достатньо мінімальної ідентифікації — фіксації номера гаманця або рахунку. Від 30 тисяч гривень — повна ідентифікація та верифікація клієнта. Від 400 тисяч гривень — операція є пороговою та підлягає обов'язковому повідомленню Державній службі фінансового моніторингу.
Які ризики створюють блокування рахунків і акаунтів
Статистика НБУ за 2025 рік показова. Регулятор застосував 158 заходів впливу на загальну суму 586 мільйонів гривень. Банки отримали 426,3 мільйона гривень штрафів — 71 рішення проти 29 установ. Найпоширеніші порушення: неналежна перевірка клієнтів (KYC/EDD) — 58 випадків, порушення звітності перед Держфінмоніторингом — 54 випадки, недоліки внутрішньої документації з питань ПВК/ФТ — 45 випадків. Надавачі платіжних послуг отримали найвищий середній штраф — чотири рішення на загальну суму 90,6 мільйона гривень.
Для бізнесу це означає: банки самі перебувають під жорстким тиском регулятора і намагаються перестрахуватися за рахунок клієнтів. Рахунок або акаунт блокується швидко, розблокування займає дні або тижні, а відсутність заздалегідь підготовленої документації перетворює цей процес на хаотичне листування з фінмоніторингом банку.
Окремий ризик — для самих VASP. Закон №361-IX формально включає їх до суб'єктів первинного фінмоніторингу, але реєстр досі не створений, ліцензії не видаються, реальний нагляд фактично відсутній. Це не означає безпеку: відсутність структури лише підвищує ризик кваліфікації діяльності як незаконної при першій же перевірці або судовому спорі.
Як будувати захист у спорі з банком або платформою
Якщо рахунок або акаунт заблокований, алгоритм дій такий:
- Отримати офіційний письмовий запит від банку з посиланням на статтю 15 Закону №361-IX — без цього будь-яка відповідь є вашою ініціативою, а не виконанням законної вимоги.
- Зібрати Proof of Funds: ланцюжок руху коштів від легального джерела до виводу — чим детальніший, тим краще.
- Підготувати пояснення Source of Wealth: коротко, логічно, без зайвих деталей, що можуть породити нові запитання.
- Подати документи через офіційний канал фінмоніторингу банку — email або додаток, не через чат підтримки.
- Зафіксувати дату подання та зберегти підтвердження — це критично для подальшого оскарження, якщо банк не відреагує у розумні строки.
Якщо банк все одно вирішить розірвати відносини, кошти мають бути перераховані на рахунок в іншому банку. Рішення про розрив можна оскаржити в судовому порядку, однак ключова умова успіху — наявність документального підтвердження, зібраного ще до конфлікту, а не після.
Найпоширеніша помилка — надавати документи лише після блокування. Компанії та фізичні особи, що заздалегідь формують і зберігають повний пакет підтверджень щодо кожної суттєвої операції, проходять AML-перевірки без зупинки діяльності.
Ситуації з блокуванням рахунків через криптооперації рідко вирішуються одним листом до банку — банки перекладають відповідальність на клієнта, платформи закривають акаунти без детальних пояснень, а самостійно довести легальність складних транзакцій буває важко навіть за наявності документів. Юристи Центру Правової Допомоги спеціалізуються на фінансових спорах і можуть допомогти як зі збором і правильним оформленням Proof of Funds, так і з оскарженням рішень банку або платформи — у досудовому порядку чи через суд.
