Схеми шахрайства дозволяють зловмисникам викрадати гроші навіть тоді, коли банківська картка залишається у власника. Людина тримає її в руках, а в іншому місці вже знімають готівку. Для цього потерпілого переконують установити програму на телефон, прикласти картку та ввести PIN-код нібито для перевірки безпеки.
Про такий сценарій із використанням NFC у вересні 2026 року попереджав ПриватБанк. Небезпека виникає не через саму технологію безконтактного зв’язку, а через шкідливе програмне забезпечення та виконання інструкцій зловмисників.
Але це лише один зі способів обману. Шахраї можуть представитися другом, працівником поліції, інвестиційним аналітиком або покупцем на сайті оголошень. Розберемо десять сценаріїв у тому порядку, в якому вони найчастіше виглядають для потерпілої людини: від «порятунку картки» до втрати заощаджень і кредитних коштів.
Зміст
1. NFC-шахрайство: картка у вас, а гроші знімають деінде
Телефонує нібито працівник банку й повідомляє про підозріле списання. Щоб його зупинити, пропонує «оновити застосунок» — надсилає файл або посилання в месенджері.
Після встановлення програми людину просять прикласти фізичну картку до смартфона та ввести PIN-код. Насправді шкідливе ПЗ може передавати дані безконтактної взаємодії з карткою зловмисникам для використання під час операції в іншому місці. У попередженні ПриватБанку йдеться про зняття готівки та оплату покупок.
Як захиститися
Не встановлюйте банківські «оновлення» з файлів у Telegram, Viber, WhatsApp чи з невідомих сайтів. Завантажуйте застосунки з офіційних магазинів, перевіряючи розробника.
Якщо телефоном просять прикласти картку до смартфона та ввести PIN для «сканування», «перевірки» чи «активації захисту», припиніть розмову. Самостійно зв’яжіться з банком за офіційним номером.
2. Фальшива доставка або отримання оплати
Ви продаєте товар, а покупець пропонує перейти з чату майданчика у месенджер. Потім надсилає посилання: «Я вже оплатив, заберіть гроші» або «Підтвердьте безпечну доставку».
Сторінка зовні нагадує відомий сервіс. Для «зарахування» коштів вона просить термін дії картки, CVV/CVC, залишок на рахунку або код із SMS. Це фішинг — виманювання конфіденційних даних через підроблений ресурс.
Для звичайного переказу на картку відправнику не потрібні ваш PIN, CVV/CVC чи код підтвердження. НБУ застерігає від введення реквізитів і паролів за посиланнями, отриманими в повідомленнях.
Не залишайте офіційний чат без потреби. Перевіряйте оплату у власному банківському застосунку, а не за скриншотом або сторінкою від покупця.
3. Зламаний акаунт друга: «Позич до завтра»
Повідомлення надходить від знайомого контакту: «Терміново треба 2 000 гривень, завтра поверну». Фото, ім’я та попередня переписка справжні, але доступ до акаунту вже отримали шахраї.
Одним зі способів викрадення акаунту є фальшиве голосування: людину просять «підтримати дитину в конкурсі», а на сторонній сторінці виманюють код входу. Схеми шахрайства з проханням позичити гроші працюють завдяки довірі до знайомого імені. Тому перед переказом зателефонуйте людині за номером, який знали раніше, та перевірте прохання.
Не передавайте коди входу до месенджерів. Якщо акаунт зламали, перевірте активні сеанси та завершіть невідомі підключення. Таку перевірку рекомендує й НБУ.
4. Віддалений доступ до телефона під виглядом допомоги
Зловмисник представляється банківським працівником і просить установити AnyDesk, TeamViewer або інший інструмент віддаленої підтримки. Пояснення стандартне: «Застосунок застарів», «Потрібно виправити помилку», «Зараз із рахунку знімають гроші».
Самі програми віддаленого доступу можуть використовуватися законно. Небезпека — у наданні невідомій особі дозволів бачити екран або керувати пристроєм. Залежно від програми й дозволів зловмисник може отримати доступ до банкінгу, повідомлень і підтвердження операцій.
Не надавайте керування телефоном людині, яка несподівано зателефонувала. Завершіть розмову та перевірте інформацію через офіційний канал банку.
Якщо доступ уже передали, припиніть віддалений сеанс і зв’яжіться з банком із безпечного пристрою. Блокування фінансового доступу важливіше за тривалу суперечку зі співрозмовником.
5. Підмінений QR-код
На парковці, у кафе чи на оголошенні про благодійний збір поверх справжнього QR-коду можуть наклеїти інший. Після сканування людина потрапляє на підроблену сторінку оплати або отримує реквізити стороннього отримувача.
QR-код — це лише спосіб передати посилання чи дані, а не підтвердження їхньої безпечності.
Перед оплатою:
- перевірте адресу відкритої сторінки;
- зверніть увагу на отримувача та призначення платежу;
- уточніть реквізити у працівника закладу або організатора збору;
- не вводьте банківські паролі й коди на сумнівній сторінці.
Навіть оплата через банківський застосунок не врятує, якщо ви самі підтвердите переказ шахраю. Перевіряти потрібно не лише інтерфейс, а й те, кому надсилаєте гроші.
6. Скімінг: сторонні пристрої на банкоматі
Скімінг передбачає використання накладок та інших пристроїв для зчитування даних картки. PIN можуть підглядати за допомогою прихованої камери або накладної клавіатури.
Не варто уявляти це як універсальне копіювання будь-якої сучасної картки: можливості злочинців залежать від платіжної технології та захисту. Але підозрілі накладки залишаються приводом не користуватися банкоматом.
Огляньте карткоприймач і клавіатуру. Якщо деталі хитаються, мають незвичний вигляд або сліди стороннього втручання, оберіть інший банкомат і повідомте банк.
Під час введення PIN прикривайте клавіатуру рукою — це базова рекомендація НБУ проти прихованого відеозапису.
7. Дзвінок від «СБУ» або «поліції»
«З вашої картки фінансували ворога», «Вас підозрюють у державній зраді», «Родича затримали» — такі заяви використовують для залякування. Далі пропонують переказати заощадження на «державний безпечний рахунок» або передати готівку кур’єру для перевірки.
Ці схеми шахрайства поєднують страх, терміновість і заборону радитися з близькими. Людину переконують, що від виконання інструкцій залежить її свобода або безпека родини. Вимога переказати гроші чи передати їх кур’єру під час такого дзвінка — сигнал негайно припинити контакт. Не сплачуйте «за зміну статусу» з підозрюваного на свідка.
Самостійно телефонуйте 102 або звертайтеся через офіційні контакти відповідного органу. Загальний принцип такого обману — змусити людину добровільно переказати кошти під вигаданим приводом.
8. «Здай картку в оренду»: вербування дропів
У месенджері пропонують легкий заробіток: відкрити рахунок, передати картку, SIM-картку й доступ до банкінгу, а потім отримувати винагороду «на пасиві». Насправді рахунок можуть використовувати для приймання та переказування викрадених коштів. Власник стає так званим дропом, або «грошовим мулом».
НБУ попереджає про ризик участі у злочинних операціях і кримінальної відповідальності. Водночас конкретна кваліфікація залежить від дій людини, її обізнаності та інших обставин, а не лише від факту належності рахунку.
Не передавайте третім особам банківський доступ. Якщо вже погодилися — припиніть співпрацю, повідомте банк, збережіть переписку та зверніться по юридичну допомогу. Блокування рахунку через P2P-операції може вимагати документального пояснення походження коштів. Усної відповіді «мене попросили прийняти переказ» може виявитися недостатньо.
9. Клонований голос близької людини
Надходить голосове повідомлення нібито від сина або доньки: «Я потрапив у ДТП, терміново надішли гроші». Голос здається знайомим, а часу на перевірку начебто немає. У такому сценарії можуть використовувати згенероване аудіо. Тому схожість голосу не повинна бути єдиним підтвердженням особи.
Зателефонуйте близькому за відомим номером. Якщо він не відповідає, зв’яжіться з іншими родичами або перевірте повідомлені обставини через офіційні служби.
Домовтеся про сімейне кодове слово. Його правильне використання може бути додатковою перевіркою, але не замінює здорової обережності. Не публікуйте це слово в соцмережах і не повідомляйте стороннім.
10. Фальшиві інвестиції: прибуток на екрані, кредити в реальності
Схеми шахрайства з інвестиціями часто починаються з реклами акцій, криптовалют, нафти або «автоматичного трейдингу». Представник платформи допомагає зареєструватися та внести невеликий депозит.
В особистому кабінеті з’являється прибуток. Людину переконують інвестувати більше, позичити кошти або оформити кредит. Коли вона намагається вивести гроші, виникають нові платежі: «податок», «страховка», «розблокування рахунку».
Комісії можуть існувати й у законних фінансових послугах. Але несподівана вимога доплатити, щоб отримати власні гроші, особливо на сторонню картку, потребує негайної перевірки.
НКЦПФР рекомендує перевіряти компанію в офіційних реєстрах, а також у переліку сумнівних інвестиційних проєктів. Відсутність у такому переліку ще не доводить надійності платформи.
Практика ЦПД: втратила заощадження та 500 тисяч кредитних гривень
До Центру правової допомоги звернулася жінка, якій пообіцяли заробіток на біржі. Її супроводжував «аналітик», а в кабінеті відображався прибуток. Під впливом цих обіцянок клієнтка оформила кредит і переказала 500 тисяч гривень кредитних коштів та 1 500 доларів власних заощаджень.
Коли кошти закінчилися, вимоги доплатити не припинилися. Юристи зібрали переписку у Viber, банківські виписки, платіжні документи та відеозапис розмови з представником. Після звернення до поліції було розпочато кримінальне провадження за фактом шахрайства. Справа триває: відкриття провадження не означає, що гроші вже повернули, але дозволяє розслідувати подію та відстоювати права потерпілої.
Якщо впізнали свою ситуацію, не робіть черговий платіж за обіцянку «завтра все вивести». Збережіть докази й зверніться до наших юристів з кримінального права, щоб оцінити подальші дії.
Що робити, якщо гроші вже вкрали
Не витрачайте перші години на переговори з шахраями. НБУ рекомендує негайно блокувати картку та доступ до інтернет-банкінгу, якщо розкрили реквізити, втратили контроль над пристроєм або виявили несанкціоновані операції.
Дійте послідовно:
- Зв’яжіться з банком через офіційний номер або безпечний канал.
- Повідомте про шахрайство, попросіть заблокувати скомпрометовані інструменти та перевірити можливість зупинення або повернення переказу.
- Подайте письмове звернення й збережіть його номер.
- Збережіть листування, телефони, посилання, квитанції та виписки.
- Подайте заяву про кримінальне правопорушення до поліції; повідомлення також можна направити через офіційні ресурси кіберполіції.
- Контролюйте реєстрацію заяви та отримайте процесуальні документи, зокрема витяг із ЄРДР після внесення відомостей.
НБУ також радить повідомляти банк про несанкціоноване списання та з’ясовувати можливість блокування або повернення коштів через банк отримувача. Результат залежить від обставин — гарантувати повернення не можна.
Чи зобов’язаний банк повернути кошти
Універсальної відповіді немає. Потрібно встановити, як підтверджувалася операція, хто її ініціював, коли банк повідомили та які дії вчинили клієнт і надавач платіжних послуг. Власноручний переказ шахраю, несанкціонований доступ до банкінгу та помилкова операція — різні ситуації. Наявність кримінального провадження важлива, але сама по собі не означає автоматичного відшкодування банком.
Тому до правового аналізу варто зберегти не лише заяву до поліції, а й звернення до банку та його відповідь.
Не потрапте на повторний обман
Після втрати коштів можуть написати «помічники», які гарантують повернення за передоплату. Вони пропонують оплатити «пошук транзакції», «страховий внесок» або «доступ до заморожених активів».
Обіцянка гарантованого результату — привід зупинитися й перевірити особу та послугу. Не передавайте новим посередникам банківські паролі, коди та віддалений доступ.
Підсумок: правило для всіх десяти сценаріїв
Схеми шахрайства різняться технічно, але часто починаються однаково: вас лякають або обіцяють вигоду, змушують поспішати й просять виконати незвичну фінансову дію.
Не повідомляйте PIN, CVV/CVC та одноразові коди, не встановлюйте програми за вказівкою невідомих осіб і перевіряйте прохання про гроші незалежним каналом. Саме нерозголошення даних і своєчасне повідомлення банку залишаються базовими заходами захисту.
Якщо гроші вже списали або ви переказали їх під впливом обману, зверніться на безкоштовну консультацію до Центру правової допомоги. Юрист перевірить документи та допоможе визначити законний спосіб захисту без необґрунтованих обіцянок.
Телефонуйте: +38 067 996 42 60.
Напишіть юристу онлайн: https://t.me/CPD_Lawyer_bot
Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Можливість повернення коштів визначається за обставинами конкретної операції.
