Якщо людина померла, не залишивши заповіту, її майно переходить до спадкоємців за законом. Право на спадщину залежить від ступеня спорідненості, наявності інших спадкоємців і дотримання встановлених строків. У 2026 році основні правила визначають статті 1258–1267 Цивільного кодексу України.
Найважливіше для спадкоємця — з’ясувати, до якої черги він належить, підготувати документи про родинні зв’язки та вчасно звернутися до нотаріуса. Загальний строк прийняття спадщини становить шість місяців, проте для окремих обставин передбачено спеціальні правила обчислення. Пропуск строку здатен ускладнити оформлення майна, тому відкладати звернення не варто.
Хто має право на спадщину, якщо заповіту немає
За статтею 1223 Цивільного кодексу України, якщо заповіту немає, його визнано недійсним або він не охоплює все майно, спадкування відбувається за законом у встановленій черговості. Наступна черга отримує право на спадщину, якщо спадкоємців попередньої черги немає, їх усунуто від спадкування, вони не прийняли спадщину або відмовилися від неї.
Закон передбачає п’ять черг спадкоємців.
Перша черга
До першої черги належать діти померлого, той із подружжя, хто його пережив, та батьки. Діти мають рівні права незалежно від того, чи народилися вони в зареєстрованому шлюбі. До цієї черги належать також усиновлені діти.
Якщо спадкоємців першої черги декілька, вони за загальним правилом успадковують майно в рівних частках. Водночас перед визначенням спадкових часток потрібно врахувати права на спільне майно подружжя та інші обставини, які впливають на склад спадщини.
Друга черга
До другої черги належать рідні брати та сестри померлого, його баба й дід з боку батька та матері. Вони закликаються до спадкування, якщо немає спадкоємців першої черги або виникли інші передбачені законом підстави для переходу права до наступної черги.
Третя черга
Третю чергу становлять рідні дядько та тітка спадкодавця. Їхнє право на спадщину виникає за відсутності спадкоємців попередніх черг або за наявності інших законних підстав.
Четверта черга
До четвертої черги належать особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. Самого факту знайомства, спільного побуту протягом короткого періоду або реєстрації за однією адресою недостатньо для автоматичного підтвердження такого права. За потреби факт проживання однією сім’єю доводять належними документами, а в разі спору — у судовому порядку.
П’ята черга
До п’ятої черги належать інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Ступінь споріднення визначається кількістю народжень, які віддаляють родича від спадкодавця, без урахування його народження. Також до цієї черги належать утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Утриманцем для цілей спадкування вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але щонайменше п’ять років отримувала від нього матеріальну допомогу, що була основним джерелом засобів до існування.
Чи можуть онуки отримати спадщину замість померлих батьків
Так, у передбачених законом випадках застосовується спадкування за правом представлення. Воно діє, коли родич, який мав би право на спадщину, помер до відкриття спадщини. Тоді його нащадки можуть успадкувати ту частку, яка належала б цьому родичу.
Наприклад, якщо дитина спадкодавця померла раніше за нього, її діти можуть успадкувати частку, яка належала б їхньому батькові або матері. Аналогічні правила за визначених законом умов стосуються інших родичів, перелічених у статті 1266 Цивільного кодексу України.
Спадкування за правом представлення не слід плутати зі спадковою трансмісією. Якщо спадкоємець помер уже після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти, за певних умов право на прийняття може перейти до його спадкоємців за правилами статті 1276 Цивільного кодексу України.
Який строк для прийняття спадщини у 2026 році
За загальним правилом статті 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець має шість місяців для прийняття спадщини. Відлік зазвичай починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті особи або дня, з якого її оголошено померлою.
У певних випадках, передбачених законодавством, початок обчислення строку пов’язаний із державною реєстрацією смерті. Це має значення, зокрема, для окремих спадкових справ у період воєнного стану, якщо смерть зареєстровано із запізненням. Тому дату завершення строку потрібно визначати з урахуванням конкретних обставин, а не лише орієнтуватися на дату смерті.
Якщо право спадкоємця виникає через неприйняття спадщини або відмову від неї іншими спадкоємцями, закон передбачає окремий тримісячний строк. Його початок залежить від обставин, через які виникло право на спадкування.
Не варто розраховувати на автоматичне зупинення шестимісячного строку через дію воєнного стану. Для окремих територій та ситуацій закон установлює спеціальні правила, але вони не скасовують загальний обов’язок своєчасно оформлювати спадкові права.
Чи потрібно звертатися до нотаріуса, якщо проживали разом із померлим
Не кожен спадкоємець зобов’язаний подавати заяву про прийняття спадщини. Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом установленого строку не відмовився від прийняття.
Також малолітні, неповнолітні, недієздатні особи та особи, цивільна дієздатність яких обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, передбачених законом.
Однак навіть за наявності таких обставин для оформлення права власності потрібно звернутися до нотаріуса та підтвердити підстави спадкування. Якщо постійне проживання разом зі спадкодавцем викликає сумніви або між спадкоємцями виник спір, можуть знадобитися додаткові докази чи судове рішення.
Які документи потрібні для оформлення спадщини
Перелік документів залежить від складу спадкового майна, родинних зв’язків і наявності відомостей у державних реєстрах. Зазвичай для оформлення спадщини необхідно підготувати:
- свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує відкриття спадщини;
- паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця, якщо він є;
- документи, що підтверджують родинні зв’язки зі спадкодавцем;
- документи про останнє місце проживання спадкодавця, якщо вони потрібні для визначення місця відкриття спадщини;
- правовстановлюючі документи на нерухомість, землю, транспортні засоби або інше майно;
- документи, що підтверджують підстави для спадкування за правом представлення чи інші спеціальні обставини, якщо вони стосуються справи.
Якщо окремі документи втрачено, містять помилки або не підтверджують родинні відносини, потрібно з’ясувати, чи можна отримати повторні документи, виправити записи або встановити відповідний факт у суді.
Що робити, якщо пропустили строк прийняття спадщини
Пропуск шести місяців не завжди означає остаточну втрату права на спадщину. Відповідно до статті 1272 Цивільного кодексу України, можливі два основні шляхи вирішення питання.
Перший — отримати письмову згоду спадкоємців, які вже прийняли спадщину, якщо закон дозволяє скористатися цим способом. Після цього спадкоємець може подати заяву нотаріусу в установленому порядку.
Другий — звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Для цього потрібно обґрунтувати, чому строк було пропущено, та надати докази об’єктивних, істотних труднощів, які перешкоджали своєчасному зверненню.
Саме по собі незнання закону або переконання, що оформлення можна відкласти, зазвичай не є достатньою підставою для визначення додаткового строку. Суд оцінює всі обставини конкретної справи та докази, які підтверджують поважність причин пропуску.
Детальніше про дії після пропуску строку можна прочитати в матеріалі «Пропущено строк прийняття спадщини: як відновити право на майно».
Як діяти, якщо спадкоємці сперечаються через майно
Якщо кілька спадкоємців претендують на одне майно, насамперед потрібно визначити коло спадкоємців, склад спадщини та частки, на які кожен із них має право. Не слід вважати, що особа, яка фактично користується квартирою або зберігає документи на будинок, автоматично отримує право на все майно.
Якщо домовитися не вдається, спір може потребувати судового розгляду. Залежно від обставин позовні вимоги можуть стосуватися визнання права на спадщину, встановлення юридичного факту, визначення часток або оскарження дій, які порушують права спадкоємця.
До звернення в суд важливо зібрати документи про родинні зв’язки, склад спадкового майна, звернення до нотаріуса та інші матеріали, які підтверджують заявлені вимоги.
Коли потрібна допомога юриста
Юридична допомога особливо важлива, якщо є кілька черг спадкоємців, відсутні документи про спорідненість, пропущено строк або виник спір щодо нерухомості. У таких випадках потрібно оцінити не лише право на спадщину, а й можливість його належного оформлення.
Юристи Центру правової допомоги супроводжують питання прийняття спадщини, підготовки документів і захисту прав спадкоємців. Юристи з питань спадщини у Києві допоможуть перевірити документи, визначити порядок звернення до нотаріуса та оцінити підстави для судового захисту.
Також рекомендуємо ознайомитися зі статтею «Спадщина під час війни: строки, пропуск через форс-мажор, спадкування боргів і кредитів», де розглянуто особливості строків та окремі ризики для спадкоємців.
Висновок
Якщо заповіту немає, право на майно визначається за п’ятьма чергами спадкування. Першочергове право мають діти померлого, той із подружжя, хто його пережив, та батьки. Наступні черги залучаються до спадкування за наявності передбачених законом підстав.
Загальний строк прийняття спадщини становить шість місяців, але для окремих ситуацій діють спеціальні правила. Якщо спадкоємець постійно проживав зі спадкодавцем або належить до категорії осіб, які вважаються такими, що прийняли спадщину, це потрібно підтвердити під час оформлення майна.
Щоб не втратити можливість оформити спадщину, варто завчасно звернутися до нотаріуса, підготувати документи про родинні зв’язки та право власності на майно. Якщо строк уже пропущено або виник спір, потрібно оцінити можливість отримати згоду інших спадкоємців чи звернутися до суду.
