Сьогодні ми розглянемо справу, внаслідок якої було визначено, що норми чинного законодавства не містять обов'язку громадян України отримувати відповідні повістки ТЦК та СП. Питання полягало в оскарженні рішення, що відмова від повістки має каратися штрафом.
У грудні 2023 року начальником ТЦК винесено постанову про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за ч. 2 статті 210-1 КУпАП та накладено штраф 3 400 грн.
Відповідно до вказаної постанови військовозобов`язаний, 1976 р.н., був викликаний до ТЦК на 07:00 год. 01.12.2023 для призову на військову службу, але відмовився отримувати повістку та ставити свій підпис про отримання. Своїми діями військовозобов'язаний порушив обов'язок громадян з'являтися за викликом ТЦК, встановлений статтею 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку. Причиною такої поведінки була бронь клієнта, яку представники ТЦК самовільно скасували, маючи намір вручити йому мобілізаційне розпорядження. Внаслідок відмови особи, і був складений протокол.
Чоловік звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправності та скасування постанови начальника ТЦК та закриття провадження про адміністративне правопорушення.
Рішенням Святошинського районного суду Києва від 28.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Наш адвокат подає апеляцію, в якій просить скасувати рішення суду.
Представник ТЦК наголошує на здійсненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 210-1 та частиною першою статті 210 КУпАП (згідно протоколу).
Проте, складений відносно клієнта протокол містить суттєві суперечності, оскільки визначає одночасно дві різні норми відповідальності, які містять різні склади правопорушень, за одне й те саме діяння позивача.
Тобто, представники ТЦК зазначили у протоколі статтю, яка не визначає дії особи протиправними. Також, стаття, що була вказана у протоколі, передбачає відповідальність за повторне вчинення правопорушення. Однак матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що позивача раніше піддавалося адміністративному стягненню за ч. 1 статті 210-1 КУпАП, що є обов'язковою умовою для застосування стягнення.
У межах статті, згідно якої намагалися притягнути клієнта до відповідальності, вагому роль має факт неявки позивача у встановлений за викликом ТЦК та СП час і дату. Протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку із цим не складався, адже потенційне порушення полягало саме у відмові від повістки.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що дії щодо відмови в отриманні повістки самі по собі не утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.
Таким чином, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то, як зазначив Шостий апеляційний адміністративний суд зазначає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Про ці та інші деталі дізнавайтесь на нашому каналі в YouTube, а також на сайті.
Щоб отримувати ще більше корисної інформації переходьте на наш Telegram, Instagram, Facebook, Twitter, TikTok, YouTube, Viber. Підписуйтесь та будьте в курсі останніх новин!
У грудні 2023 року начальником ТЦК винесено постанову про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за ч. 2 статті 210-1 КУпАП та накладено штраф 3 400 грн.
Відповідно до вказаної постанови військовозобов`язаний, 1976 р.н., був викликаний до ТЦК на 07:00 год. 01.12.2023 для призову на військову службу, але відмовився отримувати повістку та ставити свій підпис про отримання. Своїми діями військовозобов'язаний порушив обов'язок громадян з'являтися за викликом ТЦК, встановлений статтею 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку. Причиною такої поведінки була бронь клієнта, яку представники ТЦК самовільно скасували, маючи намір вручити йому мобілізаційне розпорядження. Внаслідок відмови особи, і був складений протокол.
Чоловік звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправності та скасування постанови начальника ТЦК та закриття провадження про адміністративне правопорушення.
Рішенням Святошинського районного суду Києва від 28.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Наш адвокат подає апеляцію, в якій просить скасувати рішення суду.
Представник ТЦК наголошує на здійсненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 210-1 та частиною першою статті 210 КУпАП (згідно протоколу).
Проте, складений відносно клієнта протокол містить суттєві суперечності, оскільки визначає одночасно дві різні норми відповідальності, які містять різні склади правопорушень, за одне й те саме діяння позивача.
Тобто, представники ТЦК зазначили у протоколі статтю, яка не визначає дії особи протиправними. Також, стаття, що була вказана у протоколі, передбачає відповідальність за повторне вчинення правопорушення. Однак матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що позивача раніше піддавалося адміністративному стягненню за ч. 1 статті 210-1 КУпАП, що є обов'язковою умовою для застосування стягнення.
У межах статті, згідно якої намагалися притягнути клієнта до відповідальності, вагому роль має факт неявки позивача у встановлений за викликом ТЦК та СП час і дату. Протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку із цим не складався, адже потенційне порушення полягало саме у відмові від повістки.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що дії щодо відмови в отриманні повістки самі по собі не утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.
Таким чином, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то, як зазначив Шостий апеляційний адміністративний суд зазначає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Про ці та інші деталі дізнавайтесь на нашому каналі в YouTube, а також на сайті.
Щоб отримувати ще більше корисної інформації переходьте на наш Telegram, Instagram, Facebook, Twitter, TikTok, YouTube, Viber. Підписуйтесь та будьте в курсі останніх новин!