Верховна Рада ухвалила у першому читанні за основу проєкт нового Цивільного кодексу України №15150, який має стати масштабною рекодифікацією (системне оновлення чинного кодифікованого законодавства) приватного права та замінити чинну модель регулювання цивільних, сімейних і частини міжнародно-приватних відносин. За документ проголосували 254 народні депутати, і це означає, що реформа вже перейшла з рівня дискусій у площину реального законодавчого процесу, хоча фінальна редакція ще готуватиметься до другого читання з урахуванням правок.
Йдеться не про точкові зміни, а про спробу повністю переписати архітектуру приватного права в Україні. У публічних роз’ясненнях парламенту та медіа підкреслюється, що новий кодекс має об’єднати в одному документі норми, які зараз розпорошені між Цивільним кодексом, Сімейним кодексом і частково правилами міжнародного приватного права, а також модернізувати їх під цифрову епоху та європейські підходи.
Новий Цивільний кодекс викликав з самого початку помітну хвилю критики. Поряд із заявленими новаціями — спадкуванням цифрових активів, новими правилами захисту прав, правом на інформаційний спокій, оновленням майнових режимів подружжя — юристи, активісти та правозахисники говорять про ризики для свободи слова, спірні сімейні положення, а також потенційні проблеми із захистом державного і комунального майна.
Саме тому новий Цивільний кодекс України варто аналізувати не як “ще один великий законопроєкт”, а як документ, який може змінити правила гри для кожної фізичної особи, підприємця, сім’ї, роботодавця, спадкоємця і власника майна.
Зміст
Що таке новий Цивільний кодекс і чому його ухвалення важливе
Новий Цивільний кодекс України — це проєкт повної рекодифікації приватного права, який Верховна Рада підтримала в першому читанні як основу для подальшого доопрацювання. У матеріалах про голосування наголошується, що документ покликаний не просто оновити окремі норми, а системно перезібрати весь масив приватноправового регулювання, включно з особистими немайновими правами, речовим правом, сімейними відносинами, спадкуванням і частиною міжнародно-приватних питань.
Один із ключових аргументів прихильників реформи полягає в тому, що чинна модель цивільного права вже не повністю відповідає сучасним реаліям. За словами ініціаторів, новий кодекс має привести законодавство до потреб цифрового суспільства, європейських стандартів і нових форм правовідносин, яких у старому ЦК або взагалі немає, або вони врегульовані фрагментарно.
Водночас сам факт голосування в першому читанні ще не означає, що новий кодекс набуде чинності в нинішньому вигляді. Публічні джерела прямо підкреслюють, що документ буде доопрацьовуватися до другого читання, а значить, спірні або критиковані норми ще можуть змінитися, бути уточненими або навіть вилученими.
Саме ця стадія зараз є особливо важливою, бо дозволяє побачити не лише офіційну презентацію реформи, а й коло ризиків, які професійне середовище вже виявило на етапі первинного аналізу.
Що зміниться для громадян
Для фізичних осіб новий Цивільний кодекс насамперед означає розширення і деталізацію приватних прав. У публічних поясненнях до проєкту серед ключових новацій називають розширення особистих прав громадян, уточнення механізмів захисту, запровадження заборони суперечливої поведінки та нові підходи до відповідальності і відшкодування збитків.
| СФЕРА | БУЛО | СТАЛО |
| Структура приватного права | Цивільні, сімейні та частина суміжних приватноправових питань були розкидані між кількома кодексами та окремими законами. | Новий законопроєкт має об’єднати значну частину цих правил в одну систему приватного права. |
| Захист права | Найчастіше людина зверталася по захист уже після фактичного порушення права.. | Новий Цивільний кодекс дозволяє захищати право ще й тоді, коли є загроза його порушення, а також враховувати превентивні витрати у складі збитків. |
| Спадщина | Питання післясмертного розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом не мало настільки виразного цивільно-правового механізму. | Проєкт передбачає можливість заповіту щодо власного репродуктивного біологічного матеріалу. |
| Права дітей | Користування дитячими картками існувало переважно як банківська практика під контролем батьків, без прямої норми ЦК. | У матеріалах про проєкт зазначено, що малолітнім від 6 років планують дозволити користуватися банківськими картками для дрібних покупок. |
| Сімейне | Якщо подружжя мало намір розірвати шлюб, процедура проходила просто через суд. | За новим ЦК пара має ще пів року проходити процедуру "примирення". Також розірвати шлюб фактично неможливо під час вагітності і до досягнення дитиною 1 року. |
| Соціальні відосини | Дискримінація за різними ознаками заборонена. | Також дозволена, АЛЕ якщо це потрібно для захисту доброї звичайності. |
Новий Цивільний кодекс хочуть зробити не просто “оновленим”, а набагато ширшим за охопленням і сучаснішим за інструментами, але водночас із "старими поглядами" . Саме тому його наслідки стосуватимуться не тільки юристів, а й звичайних громадян, які стикаються з договорами, сімейними питаннями, спадщиною, банківськими картками дітей, цифровими активами або правом власності.
Однією з найбільш помітних змін стала тема цифрових прав. Проєкт прямо передбачає можливість спадкування цифрових речей, цифрових активів і права на репарації, що фактично переводить у правове поле те, що для багатьох людей уже давно стало частиною повсякденного життя: акаунти, цифрові активи, онлайн-сервіси, віртуальні цінності та інші нематеріальні ресурси.
Ще один яскравий блок — біологічний матеріал і заповіт щодо нього. У публічних матеріалах про законопроєкт зазначено, що кодекс передбачає можливість скласти заповіт щодо розпорядження власним репродуктивним біологічним матеріалом, а це вже вихід на сучасні питання репродуктивних прав і післясмертного розпорядження такими об’єктами.
Окрему увагу привернула і тема прав дітей. За джерелами: Новий Цивільний кодекс може дозволити малолітнім від 6 років офіційно користуватися банківськими картками для дрібних покупок, а це означає спробу вписати в цивільне законодавство ті практики, які в банківській сфері та цифровому житті вже стали повсякденними.
Для звичайної людини важливо й інше: нова редакція кодексу посилює логіку превентивного захисту. Тобто захищати право можна буде не лише після того, як його вже порушили, а й тоді, коли існує реальна загроза порушення, що потенційно розширює інструменти юридичного захисту в приватних спорах.
Що зміниться для сім’ї та майнових відносин
Сімейний блок є одним із найчутливіших у всій реформі. У відкритих матеріалах прямо зазначається, що новий кодекс поєднує в собі норми чинного Цивільного та Сімейного кодексів, а отже змінює не тільки “загальне приватне право”, а й основу правового регулювання шлюбу, майна подружжя, сімейних відносин і частини особистих статусів.
Серед новин є закріплення режиму спільної власності подружжя та оновлення правил майнових відносин. Це означає, що в майбутньому можуть змінитися підходи до визначення спільного майна, його поділу, договірного регулювання сімейних майнових відносин і самого співвідношення між приватною автономією подружжя та імперативними правилами закону.
Разом із тим саме сімейний блок став одним із джерел найбільшої суспільної критики. Публічні джерела згадують дискусії щодо визначення сім’ї, статусу релігійного шлюбу, відсутності юридичного визнання одностатевих пар та інших положень, які частина правозахисників вважає такими, що можуть суперечити європейським стандартам прав людини та євроінтеграційним орієнтирам України.
Окремим резонансним епізодом стала дискусія щодо потенційного зниження шлюбного віку до 14 років у виняткових випадках. Після суспільного скандалу в парламенті заявили, що цю норму новий Цивільний кодекс вилучає і залишає чинні правила, що добре показує: навіть після першого читання текст залишається політично та юридично рухомим.
Для сімей, які планують шлюб, укладають договори, вирішують питання спільного майна або спадкування, це означає одне: слід уважно стежити за фінальною редакцією, бо зміни можуть зачепити базові повсякденні правовідносини.
Право на інформаційний спокій
Новий Цивільний кодекс передбачає, що фізична особа, яка виконує роботу, надає послуги або залучена до праці чи договірних зобов’язань, матиме право поза робочим часом переривати будь-який зв’язок і не відповідати на дзвінки, електронні листи та повідомлення.
Ця норма цікава тим, що стосується не лише класичних трудових відносин. Йдеться про фізичну особу незалежно від підстав залучення до праці, служби чи виконання договірних зобов’язань, а це значно ширше за стандартну модель “працівник за трудовим договором”.
Ще важливіше, що реалізація такого права, за наведеною інформацією, не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, погіршення умов праці, позбавлення премій або інших негативних наслідків для працівника. Інакше кажучи, ідея полягає не просто в декларації “можна не відповідати після роботи”, а в побудові захисту від санкцій за використання цього права.
Для ринку праці, роботодавців і фахівців, які працюють у режимі постійної доступності, така зміна може стати дуже відчутною. Вона здатна вплинути на корпоративні політики, менеджмент команд, робочу комунікацію в месенджерах, післяробочі дзвінки та навіть на те, як прописуються зобов’язання у цивільно-правових договорах.
При цьому варто розуміти, що поки йдеться лише про перше читання. Тож остаточний обсяг цього права, винятки з нього та способи практичного застосування ще можуть змінитися до ухвалення фінальної редакції.
Ризики для власності, землі та пам’яток
Одна з найсерйозніших хвиль критики стосується не сімейних чи трудових змін, а права власності й захисту публічного майна. На думку критиків, новий Цивільний кодекс може розмити чіткі межі між публічною та приватною власністю, що створює ризики для належного захисту державного й комунального майна, а це може поставити під загрозу державні землі, узбережжя, пам’ятки, історичні території та інші об’єкти, які за своєю природою повинні мати особливий правовий режим охорони.
Зокрема, увага прикута до дев’ятої книги проєкту — “Публічність прав цивільних”, механізми якої, за словами критиків, можуть створити умови для легалізації незаконного відчуження державного і комунального майна. Суддя Верховного Суду застерігає, що документ не містить чітких критеріїв визначення публічних речей, і якщо держава не віднесе певний стратегічний об’єкт до цієї категорії, він може фактично опинитися в зоні приватизаційного ризику.
Окремий блок ризиків стосується державних реєстрів. Значна частина археологічних пам’яток, історичних територій і земель із особливим статусом або не внесена до кадастрів, або внесена з помилками, а це в новій моделі може означати втрату фактичного правового захисту для таких об’єктів.
Ще одна критикована новація — презумпція знання даних реєстру. У такій логіці держава чи громада вважаються обізнаними про зміни в реєстрі вже з моменту внесення запису, а відтак саме з цього часу може починатися строк позовної давності. На практиці це створює ризик, що незаконне переоформлення лісу, узбережжя чи іншого об’єкта, яке вчасно не помітили, потім буде значно важче повернути через суд.
Саме тут новий Цивільний кодекс стикається з найгострішою критикою: опоненти вважають, що реєстр може перетворитися не лише на інструмент обліку, а і на механізм легалізації сумнівних схем із нерухомістю та землею, якщо право держави чи громади не буде належно підкріплене записом.
Що це означає для бізнесу і юристів
Для бізнесу новий Цивільний кодекс важливий не менше, ніж для звичайних громадян. Професійні огляди проєкту вказують, що він змінює підходи до договорів, відповідальності, прав юридичних осіб, захисту приватності, організаційно-правових форм і навіть до окремих понять, які раніше не були характерними для українського цивільного права.
Серед названих нових категорій і конструкцій у матеріалах про проєкт фігурують, зокрема, посідання як самостійний інститут, ескроу, депонування, нові підходи до особистих немайнових прав і розширене розуміння джерел цивільного права. Для практиків це означає одне: у разі ухвалення кодексу в остаточній редакції доведеться переглядати договори, шаблони, корпоративні документи та підходи до юридичного ризик-менеджменту.
Окремо бізнесу варто стежити за блоком відповідальності. До складу збитків можуть включатися навіть превентивні витрати, а захист права можливий уже на етапі загрози порушення, що може помітно розширити межі потенційних претензій і способів юридичного реагування.
Тобто новий Цивільний кодекс — це не лише тема для академічних юристів або політиків. Для бізнесу він може означати нові моделі договірної роботи, нові спори, нові вимоги до документів і новий підхід до співвідношення між формальним записом у реєстрі, фактичним володінням і захистом права.
Що буде далі
Станом на зараз ключове, що треба розуміти: новий Цивільний кодекс України ще не ухвалено остаточно. Верховна Рада підтримала його лише в першому читанні, а це означає, що попереду — подання поправок, політичні та професійні дискусії, доопрацювання тексту і лише потім можливе друге читання.
Саме на етапі між першим і другим читанням зазвичай відбувається найбільш активне коригування резонансних положень. Це вже видно на прикладі норми про шлюбний вік, яку після критики вирішили прибрати, а також у загальному контексті публічних дискусій про свободу слова, сімейне право, євроінтеграційні стандарти та захист публічної власності.
Тому оцінювати новий Цивільний кодекс зараз потрібно подвійно. З одного боку, це справді одна з наймасштабніших приватноправових реформ за останні роки, яка може оновити підходи до спадщини, сім’ї, майна, договорів і цифрових прав. З іншого боку, документ уже містить достатньо спірних блоків, щоб юристи, бізнес, громадськість і правозахисники уважно стежили за кожною подальшою правкою.
Новий Цивільний кодекс України у 2026 році — це спроба повністю переосмислити приватне право: від сім’ї та майна до цифрової спадщини, права на інформаційний спокій і нових способів захисту прав. Але так само це і проєкт, який уже на старті викликав серйозні питання щодо захисту публічного майна, сімейних стандартів, свободи слова та відповідності європейським підходам.
Для читача головний висновок простий: поки що це не фінальний закон, а проєкт після першого читання, однак стежити за ним потрібно вже зараз, бо його майбутня редакція може вплинути на права громадян, сімейні відносини, бізнес-практику, спадкування, захист власності та щоденну юридичну реальність в Україні.
Юристи з цивільного права Центру Правової Допомоги нададуть комплексний супровід у вашій справі: допоможуть сформувати доказову базу, оцінити документи, визначити належні та допустимі докази, обрати тактику досудового врегулювання та підготуватися до кожного етапу захисту ваших прав.
