Питання, з якими хворобами не мобілізують, залишається одним із найпоширеніших у 2026 році. Люди шукають перелік хвороб наказ 402, новий перелік хвороб які не підлягають мобілізації, розклад хвороб для звільнення від військової служби, але часто стикаються з двома проблемами. По-перше, в мережі досі багато застарілих пояснень. По-друге, сама логіка ВЛК побудована не як короткий список “є діагноз — немає мобілізації”, а як система оцінки діагнозу, ступеня порушення функцій, стадії хвороби, результатів обстежень і відповідної статті Розкладу хвороб. Саме тому один лише медичний запис без повної документації не дає автоматичного результату.
Базовим документом для медичного огляду залишається наказ Міністерства оборони №402, яким затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Саме він містить Розклад хвороб, таблиці додаткових вимог і пояснення щодо застосування статей. Додатково порядок мобілізації та організацію медичного огляду військовозобов’язаних визначає постанова Кабінету Міністрів №560. Тому коли людина питає про коди хвороб влк, йдеться не про окрему “секретну таблицю”, а про зв’язок між кодом хвороби за МКХ-10 і статтею Розкладу хвороб у наказі №402.
Важливо і те, що в 2024 та 2025 роках правила суттєво оновлювалися. Закон №3621-IX прибрав стару конструкцію “обмежено придатний” з низки норм, а накази Міноборони №686 і №518 змінили самі формулювання у статтях Розкладу хвороб. Тому у 2026 році коректно говорити не просто про “категорії зі старих таблиць”, а про чинні висновки ВЛК: “непридатний до військової служби”, “придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, медичних підрозділах, логістиці, зв’язку, охороні” або “придатний”.
Наказ 402 МОУ — що змінив
Наказ №402 сам по собі не є “новим списком хвороб на один рік”. Це базове положення, яке постійно залишається в силі, але редагується через зміни до окремих статей. У 2024 році наказ №686 істотно оновив Розклад хвороб і формулювання висновків. У 2025 році наказ №518 продовжив цю лінію змін. Через це статті, на які раніше посилалися у старих оглядах, у 2026 році треба читати лише в чинній редакції.
Головна практична зміна для більшості людей така: ВЛК дивиться не тільки на сам діагноз, а на тяжкість порушень функцій. У великій частині статей логіка однакова. Пункт “а” зазвичай означає тяжкі або значні порушення функцій і веде до непридатності. Пункт “б” означає помірні порушення і часто веде до висновку про придатність лише для служби у частинах забезпечення. Пункт “в” зазвичай означає незначні порушення або наявність об’єктивних даних без виражених функціональних втрат, що веде до висновку “придатний”. Окремо в низці статей є тимчасова непридатність після гострих станів або операцій.
Тому новий перелік хвороб що є підставою для звільнення варто розуміти так: непридатність настає не від будь-якої хвороби з переліку, а від конкретних форм цієї хвороби, її стадії та наслідків, які підпадають під пункт “а” відповідної статті, а в окремих випадках під спеціальні норми про тимчасову непридатність або виключення з обліку. Це дуже важливо для підготовки документів і для спорів з ВЛК.
Повний перелік хвороб
Коли люди шукають повний перелік хвороб, вони часто очікують коротку таблицю з кількома діагнозами. Насправді Розклад хвороб значно ширший і охоплює блоки від психічних розладів та хвороб нервової системи до ендокринних, серцево-судинних, офтальмологічних, шкірних, урологічних та хвороб кістково-м’язової системи. Саме тому коректніше говорити не про “десять хвороб, з якими не беруть”, а про статті Розкладу хвороб, у межах яких непридатність може настати за певних клінічних умов.
Нижче наведено основні групи, які найчастіше стають предметом спорів на ВЛК у 2026 році. Це не замінює повний текст наказу, але дає практичну карту, як читати статті розкладу хвороб і де шукати свою патологію. Для детальнішої орієнтації варто також переглянути матеріали про як проходить ВЛК, статті ВЛК та оскарження висновку ВЛК.
Офтальмологія (зір)
У блоці офтальмології важливими є насамперед статті 27, 28, 30, 31 і 32. Наприклад, за статтею 30 при короткозорості або далекозорості понад 12 діоптрій в одному з меридіанів передбачено висновок “непридатні до військової служби”. Якщо короткозорість або далекозорість становить понад 6 і до 12 діоптрій, а також при астигматизмі понад 3 діоптрії між головними меридіанами, висновок уже інший — придатність лише до служби у визначених підрозділах. Менші порушення рефракції зазвичай ведуть до висновку “придатний”.
За статтею 31 до непридатності віднесено сліпоту одного або обох очей та відсутність одного чи обох очних яблук. Якщо ж гострота зору нижча, але не досягає критичного рівня, ВЛК може визначити придатність лише до служби у частинах забезпечення. Стаття 27 окремо охоплює відшарування і розрив сітківки. За прогресуючого або значно вираженого зниження функцій чи після безуспішного лікування йдеться про непридатність. Стаття 28 охоплює глаукому, де двобічна розвинена або пізніша стадія теж може вести до непридатності. Стаття 32 окремо передбачає тимчасову непридатність після гострих хвороб ока або хірургічного лікування.
Практичний висновок простий: для спорів щодо зору ВЛК оцінює не лише формальний діагноз, а конкретні цифри, стадію глаукоми, гостроту зору з корекцією, факт операцій, динаміку та успішність лікування. Саме тому для таких справ критично важливі висновки офтальмолога, дані рефрактометрії, периметрії, виписки після операцій і повний пакет обстежень.
Серцево-судинні
У серцево-судинному блоці часто фігурують статті 39, 40 і 42. Стаття 39 охоплює хвороби, що характеризуються підвищеним артеріальним тиском. Гіпертонічна хвороба III стадії з незворотними структурними ураженнями органів-мішеней віднесена до непридатності. Гіпертонічна хвороба III стадії без таких уражень та II стадія ведуть до висновку про придатність лише до служби у частинах забезпечення. Гіпертонічна хвороба I стадії, як правило, оцінюється як придатність.
Стаття 40 охоплює ішемічну хворобу серця. Якщо ішемічна хвороба серця супроводжується серцевою недостатністю IIБ–III стадії, наказ №402 передбачає непридатність. При серцевій недостатності IIА стадії висновок м’якший і веде до придатності лише до визначених підрозділів. При серцевій недостатності I стадії висновок зазвичай “придатний”. Окремо стаття 42 охоплює хвороби артерій, вен і лімфатичних судин. За значних порушень функцій — непридатність, за помірних — служба лише у частинах забезпечення, за незначних — придатність.
Тут знову вирішальне значення має не сам діагноз, а його доведений функціональний вплив. Для гіпертонії це не просто запис “підвищений тиск”, а стадія хвороби, наявність ураження серця, нирок, судин, сітківки. Для ішемічної хвороби серця важлива стадія серцевої недостатності, результати ЕКГ, ехокардіографії, навантажувальних тестів, історія госпіталізацій і втручань. Без цього навіть серйозна патологія може бути недооцінена на ВЛК.
Опорно-руховий апарат
У блоці хвороб кістково-м’язової системи ключовими є статті 60, 61, 63, 64 та інші суміжні норми. Стаття 60 охоплює інфекційні артропатії, запальні поліартропатії, системні хвороби сполучної тканини та анкілозуючий спондилоартрит М45. За значних порушень функцій у таких хворобах можливий висновок про непридатність, за помірних — придатність лише до визначених підрозділів, за незначних — придатність.
Стаття 64 охоплює хвороби хребта, зокрема дорсопатії з блоку М40–М54. Саме тут розглядають остеохондроз хребта, спондилоліз, спондилолістез, ураження міжхребцевих дисків та інші стани, які часто люди помилково намагаються звести до одного запису “болить спина”. Наказ №402 прив’язує висновок не до назви з МРТ, а до ступеня порушень функцій. Значні порушення можуть вести до непридатності, помірні — до служби лише у частинах забезпечення, незначні — до придатності.
Окремо стаття 63 прямо передбачає непридатність у випадках високих ампутаційних кукс верхньої чи нижньої кінцівки. Це приклад ситуації, де непридатність визначається майже без дискусії, бо сам стан уже означає значне обмеження функції. Але в більшості спорів щодо суглобів, артрозів і хребта питання вирішується через доведення рухових, неврологічних і функціональних порушень, а не через одну назву діагнозу.
Ендокринні
Ендокринний блок починається зі статті 13. Вона охоплює усі хвороби щитоподібної залози, усі типи цукрового діабету та інші порушення регуляції глюкози, хвороби інших ендокринних залоз, а також частину розладів харчування й обміну речовин. За значних порушень функцій стаття 13 передбачає непридатність, за помірних — придатність лише до служби у визначених підрозділах. Сам по собі факт діагнозу, наприклад порушення функції щитоподібної залози, ще не означає автоматичне звільнення від мобілізації. Важлива саме тяжкість проявів і вплив на функції.
Для ендокринних спорів ключовими доказами є висновки ендокринолога, аналізи гормонів, рівні глюкози, глікованого гемоглобіну, дані про ускладнення діабету, госпіталізації та потребу в постійному лікуванні. Якщо людина приносить лише стару виписку без актуальних показників, ВЛК часто трактує стан значно м’якше, ніж це відповідає реальності. Саме тому в практиці відстрочки або непридатності за станом здоров’я найбільше значення має не лише код хвороби, а якісний пакет обстежень.
Нервова система
У неврологічному блоці особливо важлива стаття 23. Вона охоплює хвороби периферичної нервової системи, ураження нервових корінців і сплетінь, полі- та мононейропатії, усі форми міастеній, міопатії та інші подібні стани. До цієї ж статті в поясненнях віднесені дорсалгія, радикулопатія, цервікалгія, ішіас і люмбаго. За швидко прогресуючих станів зі значними порушеннями функцій передбачена непридатність. За помірних порушень функцій — придатність лише до служби в частинах забезпечення. За незначних порушень або лише за наявності об’єктивних даних — придатність.
Це означає, що навіть поширені діагнози на кшталт радикулопатії або плексопатії не дають однакового результату для всіх. Пояснення до статті 23 прямо вказують, що до пункту “а” відносять тяжкі радикулопатії та полірадикулопатії з рецидивами, тривалим перебігом, вираженим больовим синдромом і руховими або трофічними порушеннями, які потребують довгого стаціонарного лікування. До пункту “б” належать менш тяжкі, але все ще значущі форми з помірним порушенням функцій. Саме тому в неврологічних спорах на ВЛК вирішальне значення мають не загальні скарги, а конкретні висновки невролога, електронейроміографія, МРТ, стаціонарні виписки та фіксація стійких симптомів.
Категорії придатності (А, Б, В, Г, Д)
У пошуку досі часто вводять запити про категорії “А, Б, В, Г, Д”, бо така система була звичною для багатьох людей і досі широко використовується в розмовній мові. Але для військовозобов’язаних у 2026 році орієнтуватися краще на реальні формулювання чинного наказу №402. Після змін 2024 року стара категорія “обмежено придатний” у попередньому вигляді була прибрана з низки норм, а в більшості статей Розкладу хвороб залишилися фактично три основні підсумки: “непридатний до військової служби”, “придатний до служби у військових частинах забезпечення...” і “придатний”. Окремо існує тимчасова непридатність після гострих хвороб, операцій або лікування.
Тому якщо перекладати популярні “літерні” категорії на сучасну практику, то найважливіше не буква, а точний текст постанови ВЛК. Саме він визначає, чи людина підлягає мобілізації, чи може бути направлена лише до певних підрозділів, чи має право на повторний огляд через 6–12 місяців, чи взагалі є підстави для виключення з обліку. Через це на практиці юристи завжди радять аналізувати не форумні таблиці, а конкретну постанову ВЛК і статтю Розкладу хвороб, за якою її винесено.
Як отримати статус непридатного
Найважливіше правило тут просте: статус непридатного не “дає” сам діагноз, його встановлює ВЛК на підставі належних документів і правильно застосованої статті наказу №402. Якщо людина приходить на комісію лише з усними скаргами або однією довідкою без історії лікування, шанс на коректний висновок різко знижується. Для кожної групи хвороб потрібен свій пакет доказів: аналізи, виписки зі стаціонару, висновки профільних лікарів, інструментальні обстеження, підтвердження ускладнень і фіксація порушень функцій.
На практиці шлях зазвичай виглядає так. Спершу людина збирає повний медичний пакет. Потім проходить ВЛК із направленням. Далі отримує постанову і перевіряє, чи відповідає вона документам та реальному стану. Якщо комісія правильно застосувала статтю й обрала пункт “а”, можливий висновок про непридатність. Якщо ж стан тимчасовий або після лікування ще потрібен контроль, ВЛК може встановити тимчасову непридатність. Саме так працює, наприклад, логіка статей про стани після гострих хвороб або операцій.
Корисно також розуміти різницю між повною непридатністю і відстрочкою за станом здоров’я. За матеріалами Юрист24, у 2026 році відстрочка “по здоров’ю” найчастіше прив’язана до двох ситуацій: встановлена інвалідність або висновок ВЛК про тимчасову непридатність на 6–12 місяців із повторним оглядом. Це не те саме, що остаточна непридатність, і на практиці люди часто плутають ці два механізми.
Оскарження при відмові
Якщо ВЛК не врахувала всі документи, неправильно застосувала статтю Розкладу хвороб або поверхово оцінила порушення функцій, висновок можна і потрібно оскаржувати. За матеріалами Юрист24, оскарження зазвичай має два маршрути: перегляд у ВЛК вищого рівня та звернення до адміністративного суду. У таких справах вирішальне значення має не емоційна незгода з комісією, а чітка доказова база.
Практично це означає, що після отримання постанови треба забрати її паперову копію, витребувати матеріали огляду, перевірити, які саме діагнози та висновки були внесені до документів, і порівняти це з вашим медичним пакетом. Якщо комісія проігнорувала МРТ, аналізи, виписки або висновки спеціалістів, це вже потенційна підстава для оскарження. Те саме стосується ситуації, коли ВЛК обрала занадто м’який пункт статті без пояснення, чому порушення функцій визнали незначними.
Для таких ситуацій корисно окремо читати матеріали про оскарження висновку ВЛК, як проходить ВЛК і статті ВЛК та Розклад хвороб. А коли потрібен уже не загальний огляд, а реальна підготовка скарги чи позову, варто звертатися на сторінку послуги оскарження рішення ВЛК.
Потрібна допомога? Запишіться на консультацію
Якщо вам потрібно зрозуміти, чи підпадає ваш діагноз під наказ №402, чи правильно ВЛК застосувала статтю Розкладу хвороб, чи є підстави для непридатності або тимчасової непридатності, юристи «Центру Правової Допомоги» допоможуть перевірити медичні документи, визначити правильну правову позицію та підготувати оскарження. Для цього можна звернутися на сторінку послуги оскарження рішення ВЛК.
FAQ
Чи існує один новий перелік хвороб, які не підлягають мобілізації?
Ні. У 2026 році немає короткого окремого списку “для звільнення від мобілізації”. Працює Розклад хвороб у наказі №402, де кожна патологія оцінюється через статтю, пункт і ступінь порушення функцій.
З якими хворобами не мобілізують найчастіше?
Найчастіше йдеться про тяжкі форми хвороб зору, серцево-судинні хвороби з вираженою недостатністю, тяжкі неврологічні стани, системні хвороби сполучної тканини, анкілозуючий спондилоартрит із значними порушеннями, тяжкі ендокринні порушення та інші стани, які підпадають під пункт “а” відповідної статті Розкладу хвороб.
Чи достатньо одного діагнозу в довідці, щоб ВЛК визнала непридатність?
Ні. ВЛК оцінює не лише діагноз, а стадію, тяжкість, функціональні порушення, результати аналізів та обстежень, а також історію лікування. Без повного пакета документів навіть серйозний стан можуть оцінити неправильно.
Чи діють у 2026 році старі категорії А, Б, В, Г, Д?
У пошуку ці позначення досі використовують, але на практиці для військовозобов’язаних орієнтуватися треба на чинні формулювання постанов ВЛК за наказом №402. Після змін 2024 року головне значення має точний текст висновку, а не стара “літерна” схема.
Що робити, якщо ВЛК відмовила у непридатності або не врахувала діагнози?
Потрібно отримати копію постанови, підняти матеріали огляду, зібрати повний медичний пакет і подавати скаргу до вищої ВЛК або позов до адміністративного суду. Найкраще це працює тоді, коли ви одразу фіксуєте, які саме документи комісія не врахувала або яку статтю застосувала неправильно.
